7 клас.
Тема: Контрольна робота за темою «Духовне випробування людини» (Творчість Дж. Олдріджа та Р.Кіплінга)
Мета: перевірити рівень
засвоєння учнями знань із теми; розвивати навички узагальнення вивченого,
уміння аналізувати матеріал, логічно мислити, відповідати на поставлені
питання, застосовувати набуті знання й навички.
Обладнання: зошити учнів,
варіанти тестових завдань.
Тип уроку: урок контролю й
оцінювання знань учнів.
Хід
уроку
I.
Оголошення теми, мети і завдань
уроку
II.
Застосування знань, умінь і
навичок
1.
Під час Другої світової війни
Джеймс Олдрідж був:
а)
військовим льотчиком;
б) військовим
кореспондентом;
в) студентом Оксфордського університету.
2.
Бен і Деві летіли на узбережжям:
а) Червоного моря;
б) Чорного моря;
в) Мертвого моря.
3.
Після сутички з акулами
найстрашнішим було те, що:
а) Бен втратив дорогу французьку камеру;
б) Деві міг залишитись сам і його могли не
знайти;
в) літак не зміг летіти
4.
Серед словосполучень підкресліть
ті, що характеризують ставлення Бена до сина після сутички з акулою:
Хлопчик
його дратував; забував про присутність
сина; обережно і терпляче пояснює; «теплішав душею»; чужі один одному; говорив із сином різко; знаходить слова, які не
ображають Деві; «намацував шлях до серця
хлопчика».
5.
Закінчіть міркування.
·
У прямому значенні «останній дюйм» - це

![]() |
|
![]() |
·
У переносному значенні «останній дюйм» - це



6.
Відтворіть ланцюжок подій,
проставивши правильну нумерацію.
1.
Страх Деві

2.

Зйомки під
водою


3.
Самостійний політ
Деві

4.
Акуляча
бухта

5.
Допомога
пораненому батькові

6.
Сутички Бена з
акулою

7.
Зустріч у лікарні
8.
Кому присвячено вірш Р. Кіплінга
«Якщо…»?
9.
Подумайте, як у вірші Р. Кіплінга
втілюється тема складності і суперечливості людського буття.
10.
З’ясуйте, які моральні цінності
сповідує ліричний герой вірша Р. Кіплінга «Якщо…».
7 Клас.
Тема.Контрольна робота з теми «Дружба і
кохання»
І варіант
І рівень.
1.
Події повісті «Пурпурові вітрила» відбуваються в
А ) Зурбагані Б) Старому
Криму В) Феодосії Г) Каперні
2.
О. Пушкін здобув освіту в
А) Царськосельському ліцеї Б)
Санкт-Петербурзькому університеті
В) Московському університеті В)
Олександрійському ліцеї
3. Укажи ім’я
поета, який брав участь у Другій світовій війні:
А) Р. Бернс Б)
К. Симонов В) О. Пушкін Г) Г.
Гейне
ІІ рівень
4. Укажи автора твору, з якого наведено
цитату: «Та знову я прийду кохана, / Й за десять тисяч миль!»
А) О. Пушкін Б) Г. Гейне В) Р.
Бернс Г) К. Симонов
5. Який епізод є кульмінацією повісті «Пурпурові
вітрила»?
А) Грей
купує пурпуровий шовк для вітрил. Б)
«Секрет» з’являється в бухті Каперни.
В) Грей
дарує Ассоль каблучку. В) Ассоль
зустрічає Лонгрена.
6. Установіть відповідність між поетичними рядками та
їхніми авторами (один варіант зайвий)
А
|
|
Б
|
|
В
|
|
Г
|
А) Зберіг ти
, друже, в долі мандрівній 1) А. Міцкевич
Прекрасних років звичаї недавні…
Б) Тому коханню не зміліть, 2) Г.
Гейне
Хоч висхнуть всі моря.
В) Коли настав чудовий май, 3) К.
Симонов
Садочків розвивання,
Тоді у серденьку моїм 4)
О. Пушкін
Прокинулось кохання
Г) І коли листів нема
5) Р. Бернс
Із далечини…
Інші вже не ждуть дарма –
Стомлені вони…
ІІІ рівень
7. Продовжте твердження.
Автором
твору «19 жовтня» є _______________________________.
Основна
думка повісті «Пурпурові вітрила» -
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Головними
героями цього твору є __________________________________________.
Вірш «Моя
любов – рожевий квіт…» належить перу __________________________.
Основна
думка цього твору
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________
8. Схарактеризуйте образ Ассоль.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Високий рівень. Що цінують у дружбі та коханні герої
прочитаних вами творів Пушкіна, Гріна, Симонова (на вибір)? Дайте розгорнуту
відповідь.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дата
____________ Клас __________ Прізвище _____________________________
Контрольна робота з теми «Дружба і кохання»
ІІ варіант
І рівень.
1.
Батька Ассоль у повісті «Пурпурові вітрила» звали
А) Польдішок Б) Меннерс В) Лонгрен
Г) Егль
2. Укажи подію, що випадала на 19 жовтня, яку
щороку святкував О. Пушкін:
А)
закінчення ліцею Б) заснування
ліцею В) день народження
3. Укажи жанр твору «Пурпурові вітрила»
А)
повість-казка Б) повість-феєрія В) роман-феєрія Г) казкова поема
ІІ рівень
4. Який епізод є зав’язкою повісті «Пурпурові вітрила»?
А) Грей
купує пурпуровий шовк для вітрил. Б)
«Секрет» з’являється в бухті Каперни.
В) Грей
дарує Ассоль каблучку. В) Ассоль
зустрічає Лонгрена.
5. Установіть відповідність між назвами творів
та їхніми авторами (один варіант зайвий)
А
|
|
Б
|
|
В
|
|
Г
|
А) «19 жовтня» 1) Р. Бернс
Б) «Чуєш… ти
чекай мене…» 2) Г. Гейне
В) «Коли
настав чудовий май» 3) Ф.
Шиллер
Г) «Моя
любов – рожевий квіт» 4) О. Пушкін
5) К. Симонов
6. Дайте
визначення поняття «повість».
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІІІ рівень
7. Продовжте твердження.
Автором твору «Пурпурові вітрила» є
_______________________________.
У повісті
«Пурпурові вітрила» багато символів. Назвіть основні. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Основний
конфлікт цього твору __________________________________________.
Вірш «Чуєш…
ти чекай мене …» належить перу __________________________.
Основна
думка цього твору
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________
8. Схарактеризуйте образ Грея.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Високий рівень. Які життєві цінності є найважливішими для
героїв прочитаних вами творів Бернса, Гейне, Пушкіна, Симонова (на вибір)?
Дайте розгорнуту відповідь.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
7 клас.
Тема. Друга світова війна у європейській
поезії. Зображення трагедії Другої світової війни з різних боків
Європи.
(К. І. Галчинський «Пісня
про солдатів з Вестерплятте», А. Марґул-Шпербер «Про назву концтабору
Бухенвальд»)
Мета:
навчальна: ознайомити учнів із долею і віршами поетів, що написані
в роки Другої світової війни;
розвивальна: удосконалювати навички учнів із текстологічного аналізу
поетичного твору, зіставлення поетичних творів на одну тему, перекладів різних
авторів; удосконалювати навички виразного читання, зв'язного усного мовлення;
виховна:допомогти усвідомити велич подвигу у ІІ світовій війні,
виховувати в учнів шану і повагу до тих, хто ціною свого життя здобув перемогу.
Обладнання:презентація вчителя до уроку та
учнівські, відео слайди за темою уроку: меморіального комплексу Бухенвальд; «До
свидания, мальчики..»,
Тип уроку: урок вивчення та аналізу художнього твору ( із
замальовками життєпису поетів)
Реалізація на уроці
змістових ліній літературної освіти
- емоційно-ціннісна лінія: розкриття значущості теми для суспільства, формування
духовно-емоційного світу учнів, розвиток інтересу учнів до читання.
- літературознавча
лінія:ознайомлення учнів зі зразками європейської поезії.
- культурологічна
лінія: розгляд творів різних жанрів, в яких
викривається фашизм.
Наочні
засоби навчання: мультимедійна
презентація, відеозаписи «Zolnierze z Westerplatte», аудіо запис
«Нас не нужно жалеть» (сл. С. Гудзенко, муз. В. Зубкова), репродукції картин
Михайла Савицького, Бориса Щербакова, Ханса Ліске.
Війна, війна!
І знов криваві ріки!
І грім гармат, і
шаблі дзвін.
Могили, сироти,
каліки
І сум покинутих руїн.
Олександр Олесь
Хід уроку
І. Орг. момент.
II. Мотивація
навчальної діяльності.
Слово вчителя
Вже
70 р. минуло з дня закінчення Другої світової війни, яка принесла людству
чисельні жертви і руйнування. Війна… страшне слово… Хоч би скільки книжок було
написано про Другу світову війну, мабуть ніколи не настане час, коли можна буде
стверджувати, що вже досить сказано. Письменники, художники, музиканти
звертаються у своїх творах до теми війни, щоб залишити в пам’яті події, які
розкривають велич перемоги народу у цій страшній битві.
— Отож, ми переміщаємося в часі і просторі, ми
крокуємо сторінками історії, де спалахує війна, горять міста і села, плачуть
діти, лунають постріли і вибухи... Можливо, хтось подумає може не варто ятрити
душу, згадувати ці жахіття у мирні часи? Можливо, варто все забути — та жити
сьогоднішнім щасливим днем? Можливо, навпаки: слід закарбувати це у пам’яті,
щоб уже ніколи не повернулося нелюдське страховисько війни, поділяючи людей на
друзів і ворогів, на живих і мертвих?
Асоціативна розминка.
- Які образи виникають у вас, коли ви чуєте
слово «війна»?( «Війна очима дітей»)
- Що вам відомо про Другу світову війну?
- Яка роль українського народу у цій війні?
- Як
нащадки зберігають пам’ять про загиблих?
- Хто
з ваших рідних брав участь у Великій Вітчизняній війні?
ІІІ. Оголошення мети й завдань уроку
Слово вчителя
Війна…
Страшне слово. Страшніше, ніж смерть, тому що смерть – неминуче природне явище,
а війна - страхіття, викликане злою волею інших людей.
Це
не просто — говорити про війну, що йде по землі, що перевіряє кожного на
міцність: чи встоїть, чи витримає, чи захистить Вітчизну? Але набагато
складніше — говорити про людину, яка протистоїть цій війні. Упродовж цього й
наступних уроків ми познайомимося з різними творами про ті події, написані
різними авторами, в різних жанрах, у різні часи. Ми спробуємо, читаючи,
обговорюючи, пережити події та випробування, а головне — спробуємо зрозуміти,
що допомагає зберегти в людині людське, допомагає подолати війну.
ІV. Сприйняття й
усвідомлення нового навчального матеріалу.
1. Слово вчителя
— Отже, погляньте на карту Європи до початку
Другої світової війни. 1 вересня 1939 року німецькі війська вдерлися до Польщі.
На цей час Німеччина вже приєднала до своєї території Австрію, частину Чехії,
однак досі не зустрічала серйозного опору. У перший рік війни перед німцями
постало завдання: захопити військово-транзитний склад на півострові в Гданській
бухті. Стійкість оборони нечисленного контингенту польських солдат стала
несподіванкою для німецького командування. З 1-го по 7 вересня 1939 року
тривала оборона. Дві сотні поляків протистояли 3,5 тисячам німецьких солдатів,
після перших невдач застосували важку артилерію та авіацію. Лише 2 вересня, з
18:05 по 18:45, 47 бомбардувальників скинули загалом 26,5 тонн бомб у це місце!
В історію ця подія ввійшла під назвою оборона Вестерплятте.
1.
Виразне читання поезії
К.І. Галчинського «Пісня про солдатів Вестерплятте»
— Яке враження справив на вас вірш?
—
Визначте тему
вірша. (Загибель воїнів під
Вестерплятте.)
— Визначте характер розповідної інтонації твору. (Мінорна.)
— У чому особливість побудови твору? (Ліричний герой виступає посередником між читачами та загиблими воїнами й
через монолог останніх звертається до живих.)
— Яке значення має цей прийом для розкриття ідеї твору? (Завдяки цьому прийому досягається надзвичайна емоційність вірша.)
— Які мовні
засоби сприяють емоційному наснаженню твору? (Епітети: «весела путь», «осяйні
поляни», «даль бездонна»; метафори: «до неба лавами пішли», «грітись на вересі
небеснім»; повтори: «солдати з Вестерплятте».)
— Знайдіть рядки, у яких
ідеться про стійкість і мужність воїнів. («Стояли в Гданську ми, як мур, не брали нас гармати».) Який художній засіб тут ужито? (Порівняння.)
—
Знайдіть приклади паралелізму, з якою
метою автор уживає цей художній прийом? (Підсилює трагізм, адже воїнам
довелося померти в найкращу пору літа, коли цвіте верес.)
— Як ви розумієте останню
строфу вірша?
—
Яку проблему порушує автор у цій
поезії? (Проблему подвигу простих солдат у війні та
історичної пам ’яті.)
—
Визначте головну думку. (Пам ’ять про героїв житиме
вічно.)
Автором цього вірша є людина, чия «доля була трагічною не тільки тому, що
він поет, а ще й тому, що він був поляком першої половини ХХ ст.». Це Константи Ідельфонса Галчинський. Він має
два імені: справжнє, як у батька, — Константи й поетичне — Ідельфонс. Константи
Ідельфонс Галчинський народився 23 січня 1905 р. в м. Варшаві (Польща) в сім’ї
залізничного майстра. У Варшавському університеті вивчав класичну англійську
філософію, світову культуру й літературу. Дуже любив музику, тому через усю
його творчість проходить образ скрипки. До початку Другої світової війни К.І.
Галчинський писав вірші, служив в армії, виконував обов’язки помічника з питань
культури в польському консульстві в Берліні. У 1934–1936 рр. поет із сім’єю жив
у м. Вільнюсі (Литва), де теж багато займався поетичною творчістю. На початку
війни в 1939 р. поета було призвано до армії, а 17 вересня того ж року він
потрапив до німецького полону й понад п’ять років провів у таборі для
військовополонених. Про всі жахи того часу поет розповів у віршах «Пісня про
солдатів з Вестерплятте»(1939), «Лист із полону» (1942),«Пісні про прапор»(1944)
та інших творах. Тільки на початку 1943 р. поет повернувся на батьківщину. Злигодні
воєнних років підірвали здоров'я Ґалчинського: інфаркти 1940 і 1952 pp. він
переміг, а третій виявився фатальним 6 грудня 1953 p. поета не стало.
Виразне читання вірша К. Галчинського «Лист з полону»
Бесіда
- Яке враження справив на вас цей вірш?
- Яка тема цього
вірша? (Тема кохання до дружини під час війни).
- Які художні засоби
використовує автор?
- Що допомагає
герою у вирі війни?
Повідомлення про життєвий і
творчий шлях про А. Марґул-Шпербера
— Про цього поета в літературній енциклопедії
сказано лаконічно: «Альфред Марґул-Шпербер (народився 23 вересня 1898 року в м.
Сторожинець, Буковина) — румунський поет, писав вірші німецькою мовою. Навчався
в Чернівцях, Відні. Учасник Першої світової війни. Після її закінчення жив в
Америці, 1924 року повернувся в Європу, потім на батьківщину».
Німецькомовний
поет Румунії був... євреєм. Як псевдонім він додав до свого простого прізвища
Шпербер ім’я матері Марґула і став Марґул-Шпербером.
Прийшли
1930-ті рр., його друзі один за одним опинилися в місцях, про які сьогодні
людство згадує з болем і жахом. У чистоті німецької мови із Марґул-Шпербером
мало хто міг зрівнятися, але ж він усе одно був євреєм... Лише завдяки друзям
поета не чіпали. До кінця війни східноєвропейський єврей Марґул-Шпербер жив
приватними уроками німецької мови.
Видатний
німецький поет Буковини і всієї Румунії, Альфред Марґул-Шпербер прожив довге
життя, бачив багато різних політичних режимів. Незважаючи на своє єврейське
походження, він навіть за фашистських часів був затребуваним завдяки винятковій
освіченості, хоча й не поділяв нацистських поглядів. Згодом навіть ім’я рідного
Бухенланда — Буковини нагадуватиме йому про нацистські злочини.
Бухенвальд (з нім. — буковий ліс). Назва походить від букових лісів, які
довелося вирубати, щоб побудувати табір смерті. Цей нацистський концентраційний
табір знаходиться за 6 миль від міста Ваймар у Тюринґії (на території колишньої
НДР) у центральній Німеччині. Заснований
гітлерівцями влітку 1937 року він діяв 8 років, будучи сценою щоденного варварства й
звірства. У Бухенвальді загинули близько 50 тисяч невинних людей, переважно євреїв та
політичних в’язнів, а також військовополонених, циганів.
Виразне
читання вірша А. Марґул-Шпербера
«Про назву концтабору Бухенвальд» .
Бесіда
—
Яке враження справив на вас вірш?
—
Визначте тему твору.
—
Яким настроєм пройнятий вірш?
— Яка картина постає у вашій уяві, коли ви читаєте цей твір?
—
Яким зображений ліричний герой?
—
Чи можна назвати вірш автобіографічним?
Поетичне дослідження
— Знайдіть рядки, у яких автору соромно за скоєне людством. Знайдіть цитати в
тексті.
— Яку невигойну рану залишив Бухенвальд у житті ліричного героя?
Проілюструйте цитатами з тексту.
—
Які страхи переслідують ліричного героя й до
цього часу? Проілюструйте цитатами з тексту.
—
Які художні засоби використав автор? (Метафори «догадка заползает в сон», окличні речення, питальні)
—
У вірші зовсім мало художніх засобів. На ващу
думку, чому?
— Знайдіть і зачитайте опис природи. З якою метою автор уводить його в текст?
—
Визначте мотив вірша.
—
Визначте головну думку вірша.
- Яка тема цього
вірша? (Тема нацистські злочини проти людства).
- Що затьмарює дитячі спогади, звичні для поета
«Букові ліси»?
- Який жахливий
образ спадає поетові на думку, коли він бачить хмарки над лісом?
- Тема Бухенвальду ятрила рану багатьом поетам. В 1958 році в Німеччині
відбулось відкриття меморіалу ІІ світової війни «Бухенвальд». На території колишнього табору смерті було зведено башту,
увінчану дзвоном, набат якого повинен нагадувати людям про жертви фашизму і
війни. Вже через дві години після цього
повідомлення російський поет Олександр Соболєв прочитав своїй дружині Тетяні
рядки:
…Сотни тысяч заживо сожженных
Строятся
Строятся
В шеренгу к ряду ряд…
Композитор Вано Мураделі через два дні після
прочитання віршів зателефонував Соболєву і сказав: «Пишу музику і плачу…
Які вірші!»
Так народилась пісня «Бухенвальдський набат», яка вже
більше сорока років застерігає людей – це не повинно повторитись!
Висновок:
- Що об’єднує цих поетів? (Вони однаково гостро сприймали події, учасниками яких стали проти
власної волі, але за особистим вибором.)
- Які провідні теми цих
поезій?
Провідні мотиви поезії про війну
1.Війна –
зло, що несе смерть і руйнацію
Коли вже дні спинили плин
І випало вмирати
|
О лютий час… Як близько звідси Веймар гомонів!
А тут – навіки мовкли голоси…
|
2. Війна
– час мужності і героїзму людей
Стояли в Гданську ми, як мур,
Не брали нас гармати.
|
Мене проймаєневимовний гнів
|
3. Доля
маленької людини у вирі великої війни
Тепер Ми в хмарах після бур,
Солдати з Вестерплятте.
|
А чи оте біляве пасмо хмар
Було не димомспалених людей?
|
4. Пам’ять про уроки війни
Коли ж подмуть вітри зими
І стане сніг кружляти
Понад Варшавою – то ми,
Солдати з Вестерплятте".
|
Коли я чую слово це тепер – Не можу юність згадувать свою.
Бо в спомини мої вповза кошмар,
Який виймає серце із грудей
|
Висновок: твори різних митців про війну об’єднані спільними мотивами
Війна, війна!
І знов криваві ріки!
І грім гармат, і шаблі дзвін.
- Чи потрібно
писати про війну?
V. ПІДБИТТЯ
ПІДСУМКІВ УРОКУ.
Інтерактивний прийом «Моя
трибуна»
- Що нового я
дізнався на цьому уроці про поезію Другої світової війни?
- Який із поетичних
творів справив на вас найбільше враження?
- Чому війна може
навчити людину? (Перш за все, цінувати
мир та об’єднуватись заради нього. Цінувати можливість бути поруч з близькими,
а не чекати їх роками з фронту. Вільно жити та любити, а не отримувати
«похоронки» на рідних. Спокійно йти по вулиці, а не бігти мерщій в
бомбосховище. Купувати в магазині свіжі булочки, а не пекти хліб з лободи).
- Чи усвідомили ви після цього уроку своє нове призначення
- стати ланкою зв’язку між пам’яттю про загиблих і пам’яттю наступних поколінь людства?
(Відповіді учнів)
Слово вчителя. Діти, ми маємо з вами берегти мир. Любити і шанувати Україну, робити
багато-багато добрих справ, щоб наша Батьківщина була щасливою. І завжди
пам’ятати про ІІ світову війну, про подвиг, який здійснив наш народ, захищаючи
неньку-Україну.
Клас: 9
Урок № 39
Тема РОМАНТИЧНИЙ СВІТ ПОЕЗІЇ Г. ГЕЙНЕ
Мета: ознайомити учнів з поетичним доробком Г.Гейне; розвивати вміння аналізувати ліричний твір, знаходити приклади конкретного втілення ознак романтизму в поезіях Г.Гейне; удосконалювати навички виразного читання; розвивати образно асоціативне мислення учнів, виховувати почуття прекрасного.
Тип уроку: інтегрований урок.
Обладнання: комп'ютерна презентація, аудіозаписи, портрет Г. Гейне.
Хід уроку
I. Мотивація навчальної діяльності
Прослуховування романсу Г.Гейне " Ich wollt’ meine Schmerzen ergössen" (муз. П.Чайковського) в російському перекладі Л. Мея у виконанні А. Солов’яненка
Учитель. Епіграфом до уроку я обрала романс німецького поета Генріха Гейне " Ich wollt’ meine Schmerzen ergössen" , покладений на музику російським композитором П.І.Чайковським у російському перекладі Л. Мея у виконанні українського співака А. Солов’яненка.
II. Формулювання мети і завдань уроку
Творчість Гейне давно вже подолала кордони і відома у всьому світі. І сьогодні ми відкриємо чарівну сторінку його поезії, і на крилах його пісень перенесемося в романтичний світ переживань, прагнень, кохання і гармонії. За словами Г.Манна, метою Г.Гейне "завжди залишалося олюднення світу, духовне збагачення життя."
На уроці ми познайомимось із "Книгою пісень" Гейне, будемо аналізувати його поезії, щоб зрозуміти, в чому їх краса і неповторність, якими художніми засобами цього досягає автор, відчуємо мелодійність німецької мови.
III. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда
Пригадаємо, які можливості відкриває нам романтизм як літературний напрям, які його головні ознаки.
IV. Робота над темою уроку
Поетична збірка «Книга пісень» - найдовершеніше творіння Гейне, лише за його життя вона перевидавалася 13 разів і принесла йому славу не тільки найкращого поета Німеччини, а й одного з найвідоміших європейських поетів XIX ст. Збірка складається з чотирьох розділів: «Cтраждання юності», «Ліричне інтермецо», «Знову на батьківщині», «Північне море». До неї увійшли поезії, написані впродовж 1816—1827 рр.
Спільною тематичною основою, що об'єднує всі вірші збірки в цілісний твір, стала тема нерозділеного кохання. «З мого великого болю творю я пісні маленькі», - говорить поет і гірко зауважує: «Книжка - то тільки урна з попелом мого кохання».
2. Бесіда
Учитель
- Як ви гадаєте, які факти біографії Гейне вплинули на творчість поета?
Учні
Біографічним прототипом ліричного героя збірки є сам поет. Образ дівчини, якій адресовано любовні послання ліричного героя, навіяний постаттю двоюрідної сестри поета, Амалії, у яку він був глибоко і безнадійно закоханий у роки навчання в університеті.
Учитель
Страждання нерозділеного кохання завдавали поету душевного болю і водночас були джерелом високого натхнення. «Вона мене не кохає... Серце болить від того, що вона так жорстоко і зверхньо принизила чудові пісні, які я присвячував їй одній... Але незважаючи на це, муза мені зараз стала набагато милішою, ніж раніше,... відданою товаришкою-розрадницею», — писав Гейне в одному з листів.
2. Декламування поезії "Вмирають люди і роки"
3. Слово вчителя
Коротенький, на вісім рядків, вірш «Вмирають люди, і роки...» — це поетичний гімн збірки, гімн коханню, непереможній силі людського почуття, що непідвладне ані лихим випробовуванням долі, ані згубній владі часу. Життя минає, але навіть у смертний час ліричний герой стверджує, що не відречеться від кохання до тієї єдиної, яка на порозі його юності розбила йому серце.
На творчий задум збірки помітний вплив мали не лише біографічні, а й літературні чинники. Назва збірки викликає асоціації з Біблією ("Книгою книг") і "Піснею над піснями" (про кохання царя Соломона до простої дівчини Суламіфі.). Художню структуру своєї збірки поет будує за аналогією з поетичною збіркою «Канцоньєре» (в перекладі «Книга пісень» 1336—1373) італійського поета епохи Відродження Франческо Петрарки, який оспівує в ній своє кохання до мадонни Лаури. Називаючи свої вірші піснями, Гейне орієнтується на тенденцію романтичної поезії до наслідування зразків народнопісенної творчості. Звідси - музичність, співучість, лірична виразність цих віршів.
Не випадково багато віршів «Книги пісень» привернули увагу всесвітньо відомих композиторів. За кількістю текстів, покладених на музику, збірка «Книга пісень» не має собі рівних у світовій літературі.
4. Прослуховування одного з творів Р. Шумана зі збірки "Кохання поета" на слова Г. Гейне.
Під час звучання твору на слайді з'являються портрети композиторів, що поклали на музику поезії Г. Гейне
Учитель. Балада «Не знаю, що стало зо мною...» вважається перлиною світової лірики, одним з найкращих творів збірки «Книга пісень».
6. Звучання балади «Не знаю, що стало зо мною...» мовою оригіналу
7. Бесіда за змістом поезії
Учитель.
- Як у вірші відобразилось захоплення Гейне фольклором? Яку народну легенду покладено в основу балади?
Учні відповідають, що в баладі поетично опрацьовано народну легенду про Лорелей - казкову красуню, що з'являлась на скелі над Рейном і своїм звабливим співом зачаровувала всіх, хто її чув. Багато рибалок, що пропливали неподалік, розбивалися об підводне каміння чи гинули у водоверті, бо переставали стежити за ходом свого корабля, небесний голос чарівниці призводив їх до загибелі.
Учитель
- Хто є ліричним героєм вірша?
- Як у поезії поєднуються міф і дійсність?
- Зверніть увагу на вживання займенника " ich"у першій і останній строфах "Ich glaube" (я знаю)
Учні роблять висновки, що автора цікавить не стільки легенда, скільки індивідуальне переживання, почуття ліричного героя.
Учитель.
- Чим приваблює рибалок Лорелей?
Учні.
Зовнішністю, піснею.
Учитель.
- Які епітети вживаються в опису зовнішності, пісні?
Учні.
"goldnes" - золотий, "wundersame, gewaltige" (чарівна, та, що манить)
Учитель.
- Золотий колір має казкову таємничість, підкреслює душевну красу, а краса у фольклорі часто стає причиною загибелі людей.
- Який символ зображує в поезії згубну силу кохання?
Учні.
Лорелей втілює згубну силу кохання, не вона стає причиною загибелі рибалок і мандрівників, а саме кохання.
Вчитель.
Так, кохання - надзвичайно складне, незбагненне і загадкове почуття, що має містичну силу над волею та бажаннями людини. Це відкриття епохи Романтизму. Це відкриття, яке у вірші робить Гейне. Це ще й твір про особисту трагедію поета і драму всього його покоління, що нерідко потрапляло в полон ілюзій. До образу Лорелей зверталися німецькі письменники-романтики. Але інтерпретація легенди Г. Гейне вважається найпоетичнішою.
Підбиття підсумків роботи за змістом балади «Не знаю, що стало зо мною...» відображується в слайді (робляться записи в зошитах).
8. Бесіда
Поетичною перлиною циклу «Ліричне інтермеццо» є вірш «Чому троянди немов неживі...»
У які моменти життя різнобарв'я світу для нас зникає, не тішить фарбами, звуками, світ стає сірим і німим?
9. Декламування вірша
"Чому троянди мов неживі"
10. Бесіда за змістом вірша "Чому троянди мов неживі..."
- Зверніть увагу на будову вірша. Які речення переважають в ньому?
Учні помічають, що у вірші переважають риторичні запитання.
- Для чого вживаються анафора?
Учні відзначають, що вона підкреслює глибокий драматизм, сум від втрати коханої, біль самотнього серця.
- Які рядки є кульмінацією вірша? Чому сумує герой?
Учні називають кульмінацією останні рядки, коли кохана покинула героя
- Як герой сприймає природу?
- Як пов'язане життя природи з станом душі ліричного героя?
-У яких рядках вірша пояснюється,чому природа, всесвіт і душа ліричного героя втратили радість буття?
Учні визначають у вірші рядки з психологічним паралелізмом.
- За допомогою яких метафор в оригіналі замальовується життя природи? Які епітети вживає автор?
Учні називають приклади "Rosen so blaß" (троянди бліді), "Veilchen so stumm" (фіалки німі), "kläglichem Laut die Lerche" (жалісливий спів жайворонка), "Sonn kalt und verdrießlich" (сонце холодне й непривітне)
Учитель.
Твір насичений виразною символікою. Фактично всі згадані в ньому явища природи сприймаються в символічному плані. До того ж у кожному символі криється прихована антитеза. Наприклад, спів жайворонка у романтичній поезії, як правило, символізує гармонію душі. А у вірші?
Учні.
Втрата гармонії.
Вчитель.
-А щодо троянд?
Учні.
Троянди - символ кохання, а в вірші - бліді через втрату кохання, його смерті.
Вчитель.
Сонце - символ тепла, світла, радості. А у вірші?
Учні.
Sonn ...so kalt und verdrießlich (сонце холодне і сердите)
Вчитель.
Отже, основний художній прийом автора - контраст між живим і мертвим, світлим і темним. У такий спосіб Гейне розкриває ту велику боротьбу, що відбувається в душі людини між життям і смертю.
Душа ліричного героя Гейне вразлива та ніжна. Трагедію кохання він сприймає як світову катастрофу. За влучним висловом Марини Цветаєвої, "все стихи пишутся ради последней строки".
11. Прослуховування романсу "Чому троянди мов неживі"
12. Слово вчителя
Г. Гейне - один з улюблених іноземних поетів в Україні. Українською мовою його твори перекладали Ю. Федькович, М.Старицький, М. Коцюбинський, П. Куліш, М.Вороний і П. Мирний, Б. Грінченко, І. Франко і Леся Українка, М.Рильський, П. Тичина, В. Сосюра, М. Бажан, Л. Первомайський.
13. Бесіда
- Сьогодні ми знайомимось із творами Гейне в перекладі. Чи легко перекласти вірш? Чому? Що повинно бути збережено?
Учні висловлюють думку, що нелегко, адже треба зберегти не тільки зміст, а й художню форму.
Вчитель
Художній переклад передбачає збереження змістових і естетичних особливостей твору. Підстрочний, дослівний переклад механічно перекладає зміст, не враховуючи цих особливостей. Прикладом надзвичайно вдалого перекладу можна вважати вірш "Коли розлучаються двоє"
14. Читання німецького тексту "Wenn zwei von einander scheiden"
15. Слово вчителя
У перекладі М. Старицького поезію було покладено на музику відомим українським композитором М. Лисенком і вона стала одним із шедеврів української музичної культури, хоча її давно вважають українським народним романсом, тому що перекладачу вдалося зберегти його ритм, мелодику, настрій.
16. Прослуховування романсу "Коли розлучаються двоє"
17. Бесіда.
- Який основний настрій вірша? Чим він викликаний?
Учні помічають, що настрій сумний, викликаний розлукою двох закоханих.
- Які два плани існують в цій поезії?
Учні помічають, що один план - загальні роздуми про розлуку, інший - конкретний приклад розлуки ліричного героя.
Вірш побудовано у формі контрастного зіставлення. Перші чотири рядки вірша змальовують ситуацію розлучення так, як це, на думку поета, найчастіше буває в житті. Наступні чотири рядки відтворюють цю саму подію, але в ситуації прощання зі своєю коханою ліричного героя Гейне. Знайдіть контрасти у творі.
Учні знаходять протиставлення "weinen" - "nicht geweinet" (плачуть - не плакали), "seufzen" - "seufzten nicht" (зітхають - не зітхали)
Вчитель. Отже, щирості і безпосередності вияву почуттів, що притаманні духу народнопісенної творчості, з відчутним відтінком іронії протиставляються «сучасні» уявлення про те, якими мають бути любовні освідчення: умовності не дозволяють людям із «цивілізованого світу» так відкрито і безпосередньо виражати свої почуття, як це роблять герої народних пісень.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ
Тест.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Звернення до епіграфу уроку (читання поезії "Хотів би я в слово єдине" українською мовою)
2. Бесіда.
Романтики надавали великого значення мистецтву, поетичному слову, вважаючи, що слово здатне вмістити всю радість і біль душі. Віру Гейне в силу власного слова втілено у вірші "Хотів би я в слово єдине"
- Як розумів Гейне призначення слова, поезії?
Учні висловлюють свої думки.
3. Обговорення проблемного питання
Вчитель.
Гейне якось сказав: "Кожна людина - це всесвіт, який з нею народжується і з нею вмирає; під усякою могильною плитою лежить всесвітня історія."
- Як ви розумієте це висловлювання щодо самого поета
Учні відповідають.
4. Виставлення оцінок за роботу на уроці.
VI. Домашнє завдання
Виконати одне з завдань (за вибором)
1) Зробити ідейно-художній аналіз одного з віршів Г.Гейне .
2) Вивчити напам'ять одну з поезій Г. Гейне.
Комментариев нет:
Отправить комментарий