УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

7 КЛ.

«ЗАПОВІТ» ТАРАСА ШЕВЧЕНКА –

ПАЛКИЙ ЗАКЛИК ДО НАЩАДКІВ

Тема «ЗАПОВІТ» - ТВІР, ЩО ЄДНАЄ МИНУЛЕ, ТЕПЕРІШНЄ І МАЙБУТНЄ».

Мета уроку: створення у свідомості учнів цілісного образу Т.Г.Шевченка як людини і поета; вчити уважно і вдумливо читати поезію Шевченка; виробляти навички текстуального аналізу твору.

Пам’ятайте, що на цій планеті,

Відколи створив її пан Бог,

Ще не було епохи для поетів,

Але були поети для епох.

Ліна Костенко

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми уроку, мети та завдань. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Сьогоднішнє заняття – продовження розпочатої раніше розмови про Тараса Шевченка. Ви вже слухали розповідь про життя поета. Але ця розмова не завершена. Бо на «портрет» Кобзаря при подальшому вивченні творчості ми наноситемо все нові штрихи, поглиблюючи значення про певні періоди його життя.

(Учні записують тему уроку, епіграф.)

Для мене, як учителя, важливо, щоб образ Шевченка став для вас яскравим і живим, а не скам’янілим чи з блиском «хрестоматійного» глянцю. Але ви маєте відчути над цим образом і шлейф його творчого генія.

Ознайомтесь із завданнями, що стоять перед нами.

(Учитель разом з учнями визначає найсуттєвіші завдання уроку.)

Учні повинні знати:

• Основні періоди життя і творчості Т.Шевченка.

Учні повинні вміти:

• підготувати повідомлення в межах навчального проекту за кількома джерелами;
• проаналізувати поезію «Заповіт»;
• порівняти твір, що вивчається, з іншими творами з цієї тематики;
• зробити висновки та узагальнення щодо значення творчості Т.Г.Шевченка для розвитку української і російської літератури;
• довести або заперечити думки (тези) підручника, вчителя, своїх товаришів.

Учитель (продовжує). Шевченко для України – більше, ніж поет. Я не знаю в інших народів прикладів, щоб портрет улюбленого поета вішали поруч з іконами. З Шевченком це трапилось. Портрет поета на стіні був знаком національної самосвідомості, символом протесту і самоідентифікації власника.

У кожного з нас – свій шлях до Шевченка. Бо є якась таємниця в цій людині, у його абсолютно магічному ставленні до слова. Сьогоднішня розмова про творчість Кобзаря буде доповнена учнівськими проектами про ваше власне сприйняття поезії Шевченка, осмислення певних фактів його біографії.

Метод «Мікрофон».

Які нові грані образу поета і митця ви відкрили для себе?

Можливі варіанти відповідей:

Тарас Шевченко прожив таке мученицьке життя, що болю вистачило б на десятьох. Але де б він не був, звідусюди йшли до нього люди за порадою, захистом, надією.

Я по-новому уявив для себе Шевченка. До цього він здавався мені таким, як на 100-гривневій купюрі, - серйозний, у кожусі й баранячій шапці. Але Тарас Шевченко – це і молодий красень в елегантному костюмі (так він ходив у Петербурзі).

Шевченко – не просто син кріпаків, якому близькі настрої поневоленого народу, а й високоосвічена людина. Він закінчив Петербурзьку академію мистецтв зі срібною медаллю.

Тарас Шевченко мріяв жити на своїй землі, насолоджуватись її красою, та його долею розпорядилися інші.

Скільки благ могло бути в Шевченка! Міг бути придворним поетом, навчатися в Італії, стати всесвітньо відомим художником… Але ціна цьому – забути, що ти – українець. Багато хто так і зробив. Тільки не Тарас.

ІІІ. Усвідомлення та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Учитель. Не заростають стежки до могили Великого Кобзаря. Усе його життя і творчість нагадують нам, яким повинен бути справній митець. З усіх кінців світу приїздять до Канева люди, щоб вклониться улюбленому поету.

 Захист проекту «Нашого цвіту – по всьому світу».

Учитель. У 1051р. донька великого київського князя Ярослава Мудрого Анна Ярославна вийшла заміж за французького короля Генріха. Вона та її почет і стали першими відомими нам поселенцями у Франції з нашого краю.

Тарас Шевченко ніколи не був у Франції. Але ім’я українського пророка знане в цій країні.

Захист проекту «Мені тринадцятий минало».

Осмислення фактів біографії Т.Шевченка через мистецтво хореографії.

Прямих свідчень про знайомство поета з танцями немає, але ж Т.Шевченко вмів досить непогано танцювати. Можна навіть сказати, що поет любив цей притаманний українському народові вид мистецтва. Прагнення до пісні й танцю він сприймав як органічний прояв національного менталітету. Танцювання з горя, з туги, перемагаючи психічне пригнічення – це риса вольової людини (козака) і вважалось поетом проявом козацького характеру, заповзятості та умілості.

Неможливо не згадати про випадок, який описав у своїх спогадах лікар А.Козачковський. Сталося це в селі Мосівці Полтавської губернії у маєтку генеральші Т.Волховської. На той час це був своєрідний український Версаль, куди збиралися навколишні поміщики з сім’ями на танцювальні розваги. Танцювали там модний на той час репертуар західноєвропейської бальної хореографії: вальс, польку, мазурку та інші танці. Спілкувалися на цих балах французькою і російською мовами. У це світське товариство привів Шевченка Є.Гребінка. Так несподівано з’явився там майже нікому не відомий Тарас Григорович.  Не минуло й години, як серед гостей було чути українську мову, а згодом танці припинилися і на звільненому просторі зали старенька господиня танцювала з поетом український народній танець «Метелицю».

Учитель. Я завжди обережно ставлюся до учнівських ілюстрацій до творів Шевченка, бо вважаю, що до цього треба дорости, зрештою, вистраждати право називати Шевченка своїм, сприйняти його по-своєму, по-особливому. Але сьогодні ми пропонуємо навчальний проект «Мій Шевченко», бо є в цих ілюстраціях щось одухотворене. І хочеться вірити, що вони стануть покликом іти до Шевченка, до його мудрого проникливого слова (захист проекту).

Учитель. Починаючи з початку ХХст., «Заповіт» звучить як пісня-гимн. Цією піснею розпочинались і закінчувались урочистості з відзначення роковин Шевченка, інших визначних подій і дат національного життя. І вже стало традицією, що «Заповіт» завжди співали або слухали стоячи – на знак глибокої поваги до твору і його автора. (Звучить «Заповіт» Т.Шевченка. )

Робота в парах.

Варіант І. Порівняйте поезії «Заповіт» Т.Шевченка,  «Пам’ятник» О.Пушкіна та «Пам’ятник»Горація. Визначте спільні й відмінні моменти в цих поезіях.

Варіант ІІ. Змалюйте своїми словами картину, що зображена в перших восьми рядках «Заповіту». Які деталі в цій картині є знаковими? (Знаковими деталями є могила, степ, придніпровські кручі).

Індивідуально-групова робота. Учні, ознайомившись з переліком завдань, обирають варіант завдання (індивідуально або групове).

Варіант І ( індивідуально). На основі вражень і знань, здобутих на уроці, спробуйте створити засобами образотворчого мистецтва герб поетичної творчості Шевченка.

Варіант ІІ ( індивідуально). Твір-враження «Іду до Тараса» про ваше перебування на Чернечій горі.

Варіант ІІІ. Визначте, які вислови із «Заповіту» стали крилатими.

Варіант ІV. Ви вже досить досвідчені читці художнього слова. Спробуйте дати свої поради щодо виразного читання «Заповіту».

(Підсумки індивідуально-групової роботи).

IV. Підсумок уроку.

Заключне слово вчителя.

«Наше знайомство з Шевченком тільки почалось», - писав Євген Маланюк кілька десятиліть тому. Ці слова можна з повним правом повторити й сьогодні. Бо не тільки ви, учні, а й ми, старше покоління, вчимося сприймати Шевченка без ідеологічного диктату.

Це справжнє щастя для нації – мати такого поета, як Шевченко. І це справжнє щастя для вчителя – бути посередником між ним і юним поколінням громадян України.

Домашнє завдання. Вивчити «Заповіт» Т.Шевченка напам’ять.  Написати творчу роботу на тему: «Заповіт» Т.Г.Шевченка. Чи виконали ми його?»