Пам’ятка з самоосвіти
1.
Постав собі завдання самостійно
поліпшувати якість свого навчання, проявляй при цьому неухильну наполегливість.
2.
Спробуй уявити, які особистісні
якості тобі можуть бути потрібними в самостійному житті. Подумай, які з цих
якостей ти можеш сформувати у себе під час навчання.
3.
Проаналізуй індивідуальні
особливості виконання навчальних завдань. Дай собі відповідь на такі запитання:
·
Для чого ти навчаєшся (які
мотиви навчання)?
·
Чи вмієш ставити перед собою
навчальне завдання і самостійно його вирішувати?
·
Як ти звичайно контролюєш себе:
по ходу виконання домашнього завдання, у кінці, коли все зробиш, чи плануєш
очікуваний результат?
·
Чи довго можеш лишатися
працездатним?
·
Коли протягом дня ти працюєш
продуктивніше?
·
Чи вмієш зосереджуватися на
навчальних завданнях, коли тебе відволікають; чи спробував утримувати свою
увагу?
·
Яким чином ти запам’ятовуєш
матеріал; які прийоми при цьому використовуєш?
·
Які недоліки твоєї навчальної
діяльності можуть тобі заважати у самоосвіті?
4.
Спробуй скласти план своєї самоосвіти,
відповідаючи на вищенаведені питання.
Правила учнівства
І. Навчись бути учнем:
·
Навчись слухати вчителя.
·
Навчись чути вчителя.
·
Навчись бачити вчителя.
·
Навчись розуміти вчителя.
·
Навчись розмірковувати разом із
вчителем.
·
Навчись точно виконувати те, що
велить вчитель.
·
Навчись самостійно працювати,
коли поруч немає вчителя.
ІІ. Вчись бути тактовним:
·
Навчись бачити зміни у природі,
в оточуючих тебе людях, у самому собі.
·
З повагою підходь до життя
рослин і тварин; пам’ятай: немає неподобства у природі, його створюють тільки
люди.
·
Умій бачити у кожному
дорослому, дитині перш за все хороше; жорстокість, як бумеранг, завжди
повертається і вражає того, хто намагається з її допомогою приховати свою
нікчемність.
·
Забезпеч порядок у себе на
парті, в класі, школі. Чистота зовнішня веде до чистоти внутрішньої.
·
Виявляй особливий такт, увагу
при зустрічах спілкуванні з представницями прекрасної статі. Пам’ятай: краса
жінки вивела людину із світу дикості і тваринного існування.
·
Поважай працю будь-якої людини,
як свою особисту. Великою працею рук, розуму, душі створюється все те
прекрасне, що тебе оточує.
ІІІ. Вчись бути радісним
·
Тільки безстрашна і впевнена в
собі людина може бути справжнім носієм радості. Боягуз не спроможний на
відкриту посмішку, сміх і добрий настрій.
·
Життєрадісна людина не плаче, а
шукає шляхи подолання труднощів, не викликаючи всеохоплюючої жалості до себе.
Пам’ятай: хто постійно в пригніченому стані, той руйнує здоров’я своє і
оточуючих.
·
Лише володіючи своїми емоціями
і почуттями, можна навчитися бути радісним. Неврівноважена людина подібна до
дикого звіра, який здатний тільки руйнувати світ, а не створювати його.
·
Лише щира любов до людей
породжує справжню радість. Самолюбство дає лише мізерні радощі, які миттєво
згорають і не можуть розсіяти пітьму суму і глухого роздратування. Думай про
інших, виявляй турботу до близьких і дальніх. Цим ти створиш радісний настрій
для них і себе.
·
Не журися, коли зустрічаєш
ледарів, нероб, хамів та безвідповідальних людей. Знай, що для багатьох
потрібні довгі роки, щоб осягнути навіть прості істини, норми, правила. Зроби
все для прискорення їх розуміння.
·
Не живи минулими образами і
журбою. Вони кануть у вічність. Не живи одними мріями про майбутнє. Не ти його
пан. Радість приходить до того, хто живе працею і турботами сьогоднішнього дня.
·
Прагни до гармонії тіла, розуму
і душі, і тоді радісний настрій супроводжуватиме всі твої задуми і вчинки.
Пам¢ятка
читача
1. Перед
тим, як розпочати читання, вибери книжку, в якій розкривається зміст матеріалу,
що ти вивчаєш.
2. Пам¢ятай,
що читання – одне з найважливіших занять у самоосвіті і ставитися до нього
треба серйозно.
3. Слід
урізноманітнювати прийоми і способи читання.
4. Читаючи,
думай, шукай головне, основне, найістотніше.
5. Не
поспішай, не “ковтай” книгу, вдумайся в логіку і зміст того, що ти читаєш.
6. Домагайся,
щоб кожне речення, кожне слово, термін, фраза були добре зрозумілі, не залишай
незрозумілого.
7. Читай
з олівцем у руках, роби потрібні помітки.
8. Обов¢язково
конспектуй прочитане. Конспект зберігається надовго, прочитане забувається.
9. Розпочату
роботу доводь до кінця. Не залишай книжку недочитаною – головне може бути
попереду.
10.
Прочитавши, обдумай, чого навчила
тебе книга.
11.
Прочитане спробуй пов¢язати
з життям, з практикою, досвідом. Добре при цьому придумати (знайти) приклади,
що підкріплюють прочитане.
12.
Не забудь пов¢язати
те, що читаєш, з раніше вивченим і уявити його в системі знань.
13.
Не поспішай кликати на допомогу
інших, коли щось незрозуміло. Намагайся розібратися самостійно.
14.
Де потрібно – змушуй працювати і
уяву.
15.
Читай не тільки “зліва направо”,
а й повертайся до прочитаного: повторення – найкращий засіб закріплення
прочитаного.
16.
Навчись критично сприймати
прочитане.
17.
Обов¢язково
ознайомся з рецензіями і відгуками на книжку: один розум добре, колективний –
краще.
18.
Перш, ніж критикувати книгу,
добре розберись у її змісті.
19.
Чужу критику на книжку читай
після того, як прочитаєш книжку.
Чотири завдання,
які повинні бути розв¢язані
під час читання
1. Зрозуміти і засвоїти прочитаний
матеріал.
2. Продумати прочитане.
3. Зробити з прочитаного потрібні
для пам¢яті виписки.
4. Усвідомити, чого нового навчила
книжка.
Як читати книжку
1. Пам¢ятай:
читання - одне з найважливіших завдань у самоосвіті, ставитись до нього треба
серйозно.
2. Внутрішньо
налаштовуйся на читання. Не поспішай, не “ковтай” зміст книжки, а читай уважно,
вдумливо, намагайся запам¢ятати прочитане.
3. Зміст
треба осмислювати. Не можна допускати механічного фіксування тексту.
4. Вчися
читати швидко, не проговорюючи про себе, охоплюй поглядом цілі фрази, речення.
5. Для
свідомого сприймання прочитай передмову, перегортаючи сторінки, обмірковуй
заголовки.
6. Коли
щось незрозуміло, не поспішай гукати на допомогу інших. Спочатку спробуй
самостійно розібратися. Користуйся словниками, довідниками.
7. Роби
помітки, виписки, за потреби склади план (тези, конспект).
8. Найцікавіше
запам¢ятай. Порівнюй прочитане з уже відомими фактами,
знайди йому місце в системі знань.
9. Прочитавши
книжку, обміняйся думками і враженнями про неї з друзями, дай оцінку. Згадай
основні образи, події, думки.
10.
Порівняй власну думку про книжку
з відгуками і рецензіями на неї: один розум добре, а колективний – краще.
Як конспектувати книжку, статтю
Конспект – це стислий виклад змісту статті
чи книжки. Від тез конспект відрізняється тим, що поряд з основними даними
тексту в ньому коротко наводяться докази цих положень і висновки.
Види
конспектів
1.Текстуальний: основні
положення твору, докази і висновки передаються словами автора, тобто цитатами.
2.Вільний
– це переказ основного змісту книги (статті) своїми словами.
3.Змішаний –
найчастіше використовуваний вид, при якому вільний переказ
змісту поєднується з цитуванням.
Правила
конспектування
1.Запиши
автора і назву статті чи книжки, яку конспектуєш. Виділи їх більшим шрифтом.
2.Під час
конспектування статті запиши, в якому журналі, збірнику або в якій газеті її
вміщено.
3.Складай
конспект після того, як продумав план тексту.
4.Записуй
тільки основне: спочатку головну думку, потім (дуже стисло) докази і приклади.
5.Намагайся,
щоб записи були чіткими, змістовними і лаконічними. Для цього використовуй
схеми, таблиці.
6.Для
зручності користування конспектом підкреслюй найважливіші думки, навіть окремі
фрази, словосполучення, слова; до розділів і підрозділів підбирай заголовки.
7.Цитуй
правильно і точно, зазначай сторінку, з якої взято цитату.
8.Роби
помітки, які виявляють твоє ставлення до того, що конспектуєш. Використовуй для цьогосвої умовні позначки, а
також подані нижче:
а) знак
оклику на полях – дуже добре;
б) знак
питання – здивування, незгода з автором, нерозуміння якоїсь думки.
9.Вчися
конспектувати відразу начисто.
Як вчити вірш напам’ять
1. Уважно
двічі – тричі прочитай увесь вірш.
2. Обміркуй
зміст твору, умовно розділи його на смислові частини.
3. У
кожній такій частині правильно визнач інтонацію, з якою будеш читати, розстав
логічні наголоси, визнач паузи та темп читання.
4. Навчися
читати вголос, дотримуючись цих вимог, спочатку кожну частину, а відтак увесь
вірш.
5. Тепер
без допомоги підручника спробуй пригадати вірш,повтори кожну частину по пам’яті.
6. Візьми
книжку. Читаючи напам’ять, перевіряй,
чи правильно запам’ятав
текст.
7. Відклади
підручник, двічі чи тричі продекламуй увесь вірш.
8. Запам’ятай: знання тексту вірша треба довести до
автоматизму. Це дасть змогу зосередитися на виразності читання.
9. Перед
уроком уявно продекламуй вірш іще раз. Якщо ти не задоволений заучуванням
окремих рядків, то ще є час усунути недоліки.
Як працювати
над тематичними виписками
1.
Вибрати з тексту необхідний
матеріал і виписати його на картки у такій послідовності: цитата, прізвище та
ініціали автора твору, назва твору, видавництво, рік і місце видання, розділ
книги чи том, сторінка.
2.
Якщо з цієї сторінки беруться ще
цитати, то посилання на джерело робиться так: “Там само”. Коли ж цитата
береться з іншої сторінки книжки, то пишеться: “Там само” і вказується сторінка.
3.
Чужі слова потрібно наводити з
абсолютною точністю, не вириваючи з контексту.
4.
Якщо під час цитування доводиться
робити пропуск окремих слів, то в цитаті замість пропущених слів ставляться три
крапки (…).
5.
Цитати у вигляді самостійного
речення оформлюються за правилами пунктуації при прямій мові.
6.
Якщо цитата є складовою частиною
думки того, хто пише, то вона береться в лапки і пишеться з малої букви.
7.
На полях перед цитатою або у
верхній частині доцільно давати її короткий заголовок, тобто одним або кількома
словами передати основний зміст цитованого тексту.
Як працювати з книгою
1.
Для ознайомлення в загальних
рисах зі змістом книги необхідно:
а)
прочитати титульну сторінку –прізвище автора, видавництво рік видання;
б)
прочитати анотацію (коротку інформацію про цю книгу), вміщену на зворотньому
боці титульної сторінки;
в) уважно
ознайомитися зі змістом, вміщеним або в кінці книги, або після титульної
сторінки;
г)
прочитати передмову або вступ.
2.
Під час читання звернути увагу
на:
а) назви
окремих розділів, частин, параграфів;
б) вдумливо ставитись до слів і
словосполучень, виділеними різними шрифтами (розрядкою, курсивом, напівжитним
та ін.);
в) з’ясувати значення незрозумілих слів за допомогою
словників та енциклопедій;
г) звернути увагу на посилання (позначаються
зірочкою або цифрою) і зразу ж уважно прочитати пояснення (у кінці сторінки).
3.
Для засвоєння змісту прочитаного
необхідно:
а)
поділити прочитаний матеріал на частини, виділити в них найголовніше;
б)
скласти план (простий, складний), тематичні виписки, тези або конспект.
Як скласти тези статті
1.
Попередньо переглянути статтю,
продумати тему, яку ви ставите перед собою, розпочинаючи її опрацювання.
2.
Уважно прочитати статтю,
визначити її головну думку.
3.
Поділити статтю на смислові
частини, визначити всі мікротеми.
4.
Сформулювати пункти плану,
логічно пов’язавши їх
між собою.
5.
Сприймаючи текстову інформацію,
намагатися чітко уявити, що є важливим для автора, а що для вас – як читача.
6.
Вибирати для тез основні ідеї та
положення, відділивши деталі від подробиць, записати їх словами автора або
власними словами, розмістивши в певній послідовності.
7.
Керуватися найголовнішим
принципом нотування чужого тексту – не допускати перекручень змісту.
Як складати
план, тези і конспекти
1.
Прочитати текст, визначити його
тему та основну думку.
2.
Поділити текст на логіко-смислові
частини.
3.
Дібравши заголовок до кожної
частини, матимемо план тексту.
4.
Поставити до кожної
логіко-смислової частини тексту запитання:”Про що йдеться в цій частині?”
5.
Знайти в тексті відповідь. Записавши
її стисло словами автора, матимемо тези.
6.
Доповнивши тези конкретним
матеріалом, фактами, взятими з тексту цитатами, матимемо конспект.
7.
Складаючи план, тези чи конспект,
записати прізвище автора, повну назву роботи, рік, видавництво, назву журналу
чи газети, в якому вона надрукована.
8.
Виділяти в конспекті розділи,
параграфи, пункти, відокремлювати їх один від одного.
9.
Після кожної закінченої частини
робити інтервал (сюди можна виписати нові замітки).
Як готуватись
до публічного виступу
1.
Добре продумати тему виступу;
підготувати заздалегідь матеріал, з яким збираєтесь виступати.
2.
З’ясувати
мету і адресата мовлення: бажання поінформувати слухачів чи переконати їх у
чомусь, спонукати до якоїсь дії чи розважити.
3.
Основа виступу – план. Згрупувати
інформаційні матеріали відповідно до плану виступу.
4.
Опрацьовуючи потрібну інформацію,
дбати про композицію виступу (загальноприйнята композиція – вступ, основна
частина, висновок).
5.
Розвивати думку у своєму виступі
можна по-різному, а саме: пояснювати, описуати, розповідати, доводити. Добирати
відповідні мовні засоби, характерні для обраного стилю і типу мовлення.
6.
Написати повний текст виступу і
кілька разів прочитати його.
7.
Прочитати свій виступ вдома
комусь із рідних або друзям. Це допомагає уточнити зміст, знайти потрібні слова
і необхідний тон, інтонацію.
Орієнтовна схема
відгуку
на книжку
1.
Зміст книжки
2.
Актуальність тематики твору.
3.
Творчий задум автора.
4.
Критична оцінка твору:
а)
особливості композиції книжки;
б) сила
впливу слова письменника;
в)
майстерність автора у зображенні характерів героїв;
г)
мистецтво художника-ілюстратора книжки.
5.
Основна думка відгуку.
Як готувати доповідь
1.
Визначити адресата мовлення і
мету спілкування.
2.
Вдуматися в тему, визначити
основну думку майбутньої доповіді.
3.
Опрацювати літературу з цієї
теми, осмислити її.
4.
Добираючи матеріал, звернути
увагу на ті факти, які будуть цікаві аудиторії, перед якою буде виголошена
доповідь. Зробити певні виписки.
5.
Скласти робочий план і відповідно
до нього систематизувати дібраний матеріал.
6.
Узагальнити основні положення
кількох джерел, внаслідок чого думки, викладені в кількох працях, звучатимуть
повніше, переконливіше.
7.
Записати текст доповіді повністю
або частково (початок, кінець).
8.
Виділити терміни, незнайомі
слова, уточнити вимову і наголошення слів.
9.
Говорити нешвидко, робити паузи,
дотримуватися правильної інтонації.
10.
Виступаючи, завжди стежити за
слухачами: якщо вас перестали слухати, змінити тон мовлення, навести цікавий
факт, ніколи не намагатися перекричати аудиторію.
11.
Якщо потрібно заглянути до
рукопису, опустіть очі, не нахиляючи голови.
12.
Стежити за своїм мовленням:
уникати слів-паразитів, не заповнювати паузи звуками (“е-е-е”, “ну-у”) та ін.
13.Переказати
усно текст доповіді вдома (відводиться 15 – 20 хв.)
Як готуватися
до іспитів
1.
Скласти графік підготовки до всіх
дисциплін, з яких відбуватимуться іспити.
2.
Повторювати один і той же
матеріал два рази протягом доби, а потім ще раз – через тиждень.
3.
Скласти плани відповідей на
можливі екзаменаційні питання.
4.
Дбати про те, щоб відповідь на
іспиті була композиційно завершеною (переважно роздум), доказовою (з
прикладами), переконливою ( з поясненням); дотримуватися наукового стилю
мовлення.
5.
Щодня повторювати матеріал з двох
навчальних предметів з перервою між ними.
6.
Вести щоденник, куди записувати
щодня план роботи на наступний день.
7.
Уміти зняти втому (спілкування з
друзями, батьками, прослуховування музики та подібне).
Як писати реферат
1.
Визначити адресата і мету
спілкування.
2.
Дібрати відповідну літературу.
3.
Опрацювати дібрані джерела з
робочими стислими помітками, закладками в книжці.
4.
Скласти план відповідно до обсягу
реферату (його пункти розкриваються приблизно на однаковій кількості сторінок).
5.
Оформити яскравий, привабливий
вступ.
6.
Дати перелік основних висновків,
узагальнень та рекомендацій.
7.
Оптимальний обсяг реферату – 10 –
12 друкованих сторінок. Такий реферат потребує для усного викладу перед
аудиторією 10-15 хвилин.
8.
Під час усного виступу краще
розповідати, а не читати реферат. Для цього скласти розгорнутий план-конспект
на 2-4 сторінки.
9.
Під час добору мовних засобів для
написання реферату необхідно враховуват особливості наукового стилю мовлення.
Як писати твір
1.
Вдуматися в тему, сформулювати
основну думку висловлювання.
2.
Дбати про правильне розуміння
теми та глибину і повноту її розкриття.
3.
Для підтвердження своїх думок
використовувати життєвий досвід, наводити лише достовірні факти та конкретний
ілюстративний матеріал.
4.
Викладати матеріал переконливо,
дбати про доказовість основних положень.
5.
Доцільно і правильно цитувати.
6.
Дотримуватися композиційної
стрункості, пропорційності частин твору, логічної послідовності у викладі
думок.
7.
Намагатись робити висновки і
узагальнення, в яких міститиметься особисте ставлення до подій, оцінка фактів.
8.
Стежити за грамотністю.
Як писати твір
1.
З кількох запропонованих тем
обирай не найлегшу, а ту, яка тебе цікавить і хвилює.
2.
Добре обдумай тему, визнач, який
обсяг матеріалу вона охоплює.
3.
Визнач основну думку майбутнього
твору, намагайся зберегти її під час роботи над твором.
4.
Склади план, чітко та стисло
сформулюй думку кожного пункту. Не забувай, що назва основної частини в
складному плані – це теза, яку потрібно довести.
5.
Підбери епіграф, який висловлює
основну думку твору.
6.
Напиши вступ, який би доречно
розпочинав тему. На початку твору вислови головну думку, потім обгрунтуй її,
доповни фактами із твору, у разі потреби наведи цитати.
7.
Стеж за послідовністю викладу
думок.
8.
Дотримуйся пропорційності частин
твору і стеж за зв’язком між
ними.
9.
Висловлюй власне ставлення до
всього, про що пишеш, роби власні висновки, узагальнення.
10.
Наприкінці твору зроби загальний
висновок, зумовлений змістом роботи.
11.
Правильно і грамотно висловлюй
свою думку.
12.Дотримуйся
вимог до зовнішнього оформлення (план пиши перед текстом твору, залишай поля,
дотримуйся абзаців).
План аналізу ліричного твору
І
1. Тема твору.
2.
Ідея твору.
3.
Образ автора або ліричного
героя (його думки, почуття, переживання).
4.
Композиція твору.
5.
Жанр твору.
6.
Особливості ритмомелодики,
темпоритму (система віршування, віршовий розмір, рими тощо).
7.
Мова художнього твору (тропи,
фігури та ін.).
8.
Зв¢язок з певним напрямом, течією.
ІІ
1.Які
життєві обставини викликали поезію до життя?
2.Види
лірики. Специфіка втілення мотиву в ліричному творі.
3.Якими
художніми засобами та віршованим розміром передано роздуми й почуття ліричного
героя?
4.Мої
роздуми й почуття, викликані поезією.
План аналізу
епічного твору
1.
Тематика і проблематика.
2.
Жанр.
3.
Форма оповіді (від імені
автора, оповідача).
4.
Сюжетно-композиційні
особливості (зокрема позасюжетні елементи).
5.
Простір і час.
6.
Система образів і засоби їх
розкриття.
7.
Мова художнього твору.
8.
Ідея. Задум письменника і його
втілення.
9.
Місце в історико-літературному
процесі.
План аналізу драматичного твору
1.
Жанрова природа твору.
2.
Конфлікт.
3.
Особливості розвитку сценічної
дії.
4.
Характери героїв і художні
засоби і їх розкриття.
5.
Сюжетні та позасюжетні елементи
(монологи, діалоги, ремарки тощо).
6.
Тема та ідея твору.
7.
Різні наукові чи читацькі
інтерпретації.
8.
Місце в історико-літературному
процесі.
Характеристика художнього образу
1.Еволюція
героя.
2.Портрет.
3.Як
характеризують героя предмети, що його оточують.
4.Поведінки,
вчинки героя.
5.Зображення
душевних переживань.
6.Ставлення
героя до інших персонажів, природи тощо.
7.Світогляд.
8.Мова
героя.
9.Роль
деталей у розкритті характеру.
10.
Авторська характеристика.
11.
Характеристика героя іншими
персонажами.
12.
Читацьке сприйняття та оцінка
образу в науково-критичній літературі.
Огляд літературних тенденцій
1.Визначити
хронологічні межі періоду, про який мовиться.
2.З¢ясувати, які напрями й течії домінували в цей час.
3.Дати
теоретичне визначення провідних напрямів і течій певного періоду, назвати їх
основні ознаки.
4.Згадати
представників названих напрямів і течій, їхні твори. Відзначити внесок окремих
письменників в історію світової літератури.
5.Показати
зв¢язок літературних тенденцій з попередніми і наступними етапами.
6.Визначити
своєрідність даного періоду на тлі світового культурного процесу.
План аналізу прозового твору
1.Життєва
основа.
2.Тема,
проблематика твору.
3.Конфлікт.
4.Ідея
твору.
5.Сюжет
(екпозиція, зав¢язка, розвиток дії, кульмінація, розв¢язка).
6.Образи
– персонажі, дійові особи, герої (головні й другорядні), епізодичні; позитивні
й негативні.
7.Позасюжетні
елементи:
-
назва твору, її роль у
розумінні теми та ідеї;
-
присвята, епіграф;
-
описи (пейзаж, портрет, інтер¢єр);
-
відступи (ліричні,
публіцистичні, ліричні, історичні).
8.Мова
художнього твору.
План до характеристики
образу літературного персонажа
У
молодших класах
1. Хто ця людина?
2. Роль портрета в розкритті
характеру персонажа.
3. Яка ця людина, судячи з її
вчинків і дій?
4. Над чим змусив замислитись і
чого навчив цей образ?
У старших класах
1. Соціально-громадське місце
персонажа у творі.
2. Роль портрета в розкритті
психологічного стану та характеру образу.
3. Проблематика образу, засоби
його змалювання.
4. Формування й рівень
світогляду персонажа.
5. Мета в житті. Яка ця людина
в досягненні її, якими шляхами йде до неї?
6. Духовне багатство (убозтво)
й моральна краса (потворність) персонажа.
7. Над чим змусив задуматися,
чим схвилював, чого навчив і від чого застеріг, що виховав; чим близький мені
образ, чим збагатив мене, в чому переконав?
План вивчення біографії
письменника
1. Особливості історичної
епохи, в якій жив письменник.
2. Сім¢я, де формувався і розвивався його внутрішній
світ.
3. Портрет.
4. Де, коли й за яких обставин
здобув освіту?
5. Роль книги в самовихованні.
Книга в духовному становленні.
6. Життєві віхи біографії
(дати).
7. Люди, з якими спілкувався,
дружив.
8. Естетичний ідеал письменника
(уявлення про справедливий соціальний лад, гармонійно розвинених людей,
прекрасні стосунки між ними).
9. Твори письменника (жанрове
багатство, публіцистика, переклади тощо).
10. Громадська активність.
Громадянська позиція.
11. Вшанування пам¢яті письменника.
12. Значення життя і
творчості.Який поштовх вони дали для роздумів над моїм життям?
Таблиця
множення
Піфагора
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
2
|
4
|
6
|
8
|
10
|
12
|
14
|
16
|
18
|
20
|
3
|
6
|
9
|
12
|
15
|
18
|
21
|
24
|
27
|
30
|
4
|
8
|
12
|
16
|
20
|
24
|
28
|
32
|
36
|
40
|
5
|
10
|
15
|
20
|
25
|
30
|
35
|
40
|
45
|
50
|
6
|
12
|
18
|
24
|
30
|
36
|
42
|
48
|
54
|
60
|
7
|
14
|
21
|
28
|
35
|
42
|
49
|
56
|
63
|
70
|
8
|
16
|
24
|
32
|
40
|
48
|
56
|
64
|
72
|
80
|
9
|
18
|
27
|
36
|
45
|
54
|
63
|
72
|
81
|
90
|
10
|
20
|
30
|
40
|
50
|
60
|
70
|
80
|
90
|
100
|
Одиниці довжини
1
кілометр (км) = 1000 метрів
1
метр (м) = 100 сантиметрів
1
метр (м) = 1000 дециметрів
1
метр (м) = 10 дециметрів
1
дециметр (дм) = 10 сантиметрів
1
дециметр (дм) = 100 міліметрів
1
сантиметр (см) = 10 міліметрів
Одиниці маси
1 тонна (т) = 1000 кілограмів
1 центнер (ц) = 100 кілограмів
1 кілограм (кг) = 1000 грамів
1 грам (г) = 1000 міліграмів
Одиниці об’єму
1 куб. метр (куб.м) = 1000000 куб. см
1 куб. сантиметр (куб. см) = 1000 куб.мм
1 гектолітр (гл) = 100 літрів
1 декалітр (дкл) = 10 літрів
1 літр (л) = 1 куб. дециметр
Одиниці площі
1 кв.кілометр (кв.км) = 1000000 кв. метрів
1 кв.кілометр (кв.км) = 100 гектарів
1 гектар (га) = 100 арів
1 ар (а) = 100 кв. метрів
1 кв метр (кв.м) = 100 кв сантиметрів
Книги,
які найчастіше продаються
у всі часи
№
п/п
|
Книга, автор |
Приблизна
кількість
|
1
|
Біблія
|
6 000 000 000
|
2
|
Цитатник
з робіт Мао Дзедуна
|
800 000 000
|
3
|
Американський орфогра-фічний довідник, Ноа Вебстер
|
100 000 000
|
4
|
Книга рекордів Гіннеса
|
80 000 000
|
5
|
Макгафі Рідерз,
Вільям Холмс Макгаффрі
|
60 000 000
|
6
|
«Послання Гарсії», Елберт Хаббард
|
45 000 000
|
7
|
Світовий альманах
|
40 000 000
|
8
|
Книга розумних порад для догляду за немовлятами і ма-ленькими
дітьми, Бенджамін Спок
|
39
200 000
|
9
|
«Долина ляльок», Жаклін Сюзаннн
|
30
000 000
|
10
|
«Що б зробив Христос», Монро Шелдон
|
28
500 000
|
Найбільші університети
світу
№
п/п
|
Університет
|
Кількість
студентів
|
1
|
Паризький університет, Франція
|
308 904
|
2
|
Калькуттський університет, Індія
|
300 000
|
3
|
Бомбейський університет, Індія
|
262 350
|
4
|
Університет Мехіко, Мексика
|
261 693
|
5
|
Гвадалахарський університет, Мексика
|
214 986
|
6
|
Університет Буенос-Айрес, Аргентина
|
206 658
|
7
|
Римський університет, Італія
|
184 000
|
8
|
Університет Раастан,
Індія
|
175 000
|
9
|
Вісконсінський університет, США
|
154 620
|
10
|
Нью-Йоркський університет, США
|
146 873
|
Найбільші
бібліотеки світу
№
п/п
|
Бібліотека |
Місце
|
1
|
Бібліотека конгресу
|
Вашингтон, США
|
2
|
Національна бібліотека Китаю
|
Пекін, Китай
|
3
|
Національна бібліотека Канади
|
Оттава, Канада
|
4
|
Німецька бібліотека
|
Франкфурт, Німеччина
|
5
|
Британська бібліотека
|
Лондон, Великобританія
|
6
|
Бібліотека Гарвард- ського університету
|
Кембридж, Массачусетс, США
|
7
|
Державна бібліотека Росії
|
Москва, Росія
|
8
|
Бібліотека націона-льного парламенту
|
Токіо, японія
|
9
|
Нью-Йоркська публічна бібліотека
|
Нью-Йорк, США
|
10
|
Бібліотека Йєльсь-кого університету
|
Нью-Хевен, Коннектикут, США
|
Найбільш розповсюджені
мови в країнах ЄЕС
№
п/п
|
Мова |
Кількість
мовців
|
1
|
Німецька
|
86 562 000
|
2
|
Англійська
|
59 735 000
|
3
|
Французька
|
58 084 000
|
4
|
Італійська
|
55 320 000
|
5
|
Іспанська
|
31 398 000
|
6
|
Голландська
|
20 711 000
|
7
|
Португальська
|
10 622 000
|
8
|
Грецька
|
10 411 000
|
9
|
Шведська
|
8 207 000
|
10
|
Каталонська
|
5 120 000
|
Найбільш
розповсюджені мови світу
№
п/п
|
Мова
|
Кількість
мовців
|
1
|
Китайська
|
1 034 000 000
|
2
|
Англійська
|
500 000 000
|
3
|
Хінді
|
478 000 000
|
4
|
Іспанська
|
413 000 000
|
5
|
Російська
|
280 000 000
|
6
|
Арабська
|
230 000 000
|
7
|
Бенгальська
|
204 000 000
|
8
|
Португальська
|
186 000 000
|
9
|
Індонезійська (малайська)
|
164 000 000
|
10
|
Французька
Японська
|
126 000 000
126 000 000
|
Найбільш розповсюджені офіційні
мови
№
п/п
|
Мова
|
Кількість
країн
|
1
|
Англійська
|
54
|
2
|
Французька
|
33
|
3
|
Арабська
|
24
|
4
|
Іспанська
|
21
|
5
|
Португальська
|
8
|
6
|
Німецька
|
5
|
7
|
Малайська
|
4
|
8
|
Датська
|
4
|
9
|
Китайська
|
3
|
10
|
Італійська
|
2
|
11
|
Російська
|
2
|
12
|
Тамільська
|
2
|
Наймасивніші об’єкти Сонячної системи
№ п/п
|
Небесне тіло
|
Маса (по відношенню до маси Землі)
|
1
|
Сонце
|
332 800, 000
|
2
|
Юпітер
|
317,828
|
3
|
Сатурн
|
95,161
|
4
|
Нептун
|
17,148
|
5
|
Уран
|
14,536
|
6
|
Земля
|
1,000
|
7
|
Венера
|
0,815
|
8
|
Марс
|
0,10745
|
9
|
Меркурій
|
0,05527
|
10
|
Плутон
|
0,0022
|
Розміри материків
Материк з островами
|
Площа, тис.кв.км
|
Середня висота, м
|
Найбільша висота, м
|
Євразія
|
54 970
|
800
|
8 848
|
Африка
|
30 319
|
750
|
5 895
|
Північна Америка
|
24 247
|
720
|
6 193
|
Південна Америка
|
17 834
|
520
|
6 960
|
Австралія з Океанією
|
8 511
|
400
|
5 030
|
Антарктида (без шельфо-вих льодовик.)
|
13 176
|
2 000
|
6 000
|
Найбільші
гірські вершини світу
Азія
Назва вершини |
Гірська система
|
Висота над рівнем моря, м
|
Джомолунгма
|
Гімалаї
|
8 848
|
Чокорі
|
Каракорум
|
8 611
|
Пік Комунізму
|
Памір
|
7 495
|
Пік Перемоги
|
Тянь-Шань
|
7 439
|
Пік Леніна
|
Паміро-Алай
|
7 134
|
Ельбрус
|
Великий Кавказ
|
5 642
|
Казбек
|
Великий Кавказ
|
5 033
|
Європа
Назва вершини
|
Гірська система |
Висота над рівнем моря, м
|
Монблан
|
Альпи
|
4 807
|
Маттерхорн
|
Альпи
|
4 477
|
Африка
Назва вершини
|
Гірська система |
Висота над рівнем моря,м
|
Кіліманджаро
|
Східно-Африканське плоскогір’я
|
5 895
|
Тукбаль
|
Високий Атлас
|
4 165
|
Північна
Америка
Назва вершини
|
Гірська система |
Висота над рівнем моря, м
|
Мак-Кінлі
|
Аляскинський хребет
|
6 193
|
Ельберт
|
Скелясті гори
|
4 399
|
Уітні
|
С’єрра-Невада
|
4 418
|
Південна
Америка
Назва вершини |
Гірська система
|
Висота над рівнем моря, м
|
Аконкагуа
|
Анди
|
6 960
|
Ільїмані
|
Анди
|
6 882
|
Чімборасо
|
Анди
|
6 262
|
Австралія
і Океанія
Назва вершини
|
Гірська система |
Висота над рівнем
моря, м
|
Кука
|
Південні Альпи (о-ви Нової Зеландії)
|
3 756
|
Косцюшко
|
Австралійські Альпи
|
2 230
|
Розміри океанів
Назва океану |
Площа, млн.кв.км
|
Середня глибина,м
|
Найбільша глибина, м
|
Тихий
|
179,68
|
3 984
|
11 022
|
Атлантичний
|
93,36
|
3 926
|
8 428
|
Індійський
|
74,92
|
3 897
|
7 130
|
Північний Льодовитий
|
13,10
|
1 205
|
5 527
|
1.
Постав собі завдання самостійно
поліпшувати якість свого навчання, проявляй при цьому неухильну наполегливість.
2.
Спробуй уявити, які особистісні
якості тобі можуть бути потрібними в самостійному житті. Подумай, які з цих
якостей ти можеш сформувати у себе під час навчання.
3.
Проаналізуй індивідуальні
особливості виконання навчальних завдань. Дай собі відповідь на такі запитання:
·
Для чого ти навчаєшся (які
мотиви навчання)?
·
Чи вмієш ставити перед собою
навчальне завдання і самостійно його вирішувати?
·
Як ти звичайно контролюєш себе:
по ходу виконання домашнього завдання, у кінці, коли все зробиш, чи плануєш
очікуваний результат?
·
Чи довго можеш лишатися
працездатним?
·
Коли протягом дня ти працюєш
продуктивніше?
·
Чи вмієш зосереджуватися на
навчальних завданнях, коли тебе відволікають; чи спробував утримувати свою
увагу?
·
Яким чином ти запам’ятовуєш
матеріал; які прийоми при цьому використовуєш?
·
Які недоліки твоєї навчальної
діяльності можуть тобі заважати у самоосвіті?
4.
Спробуй скласти план своєї самоосвіти,
відповідаючи на вищенаведені питання.
Правила учнівства
І. Навчись бути учнем:
·
Навчись слухати вчителя.
·
Навчись чути вчителя.
·
Навчись бачити вчителя.
·
Навчись розуміти вчителя.
·
Навчись розмірковувати разом із
вчителем.
·
Навчись точно виконувати те, що
велить вчитель.
·
Навчись самостійно працювати,
коли поруч немає вчителя.
ІІ. Вчись бути тактовним:
·
Навчись бачити зміни у природі,
в оточуючих тебе людях, у самому собі.
·
З повагою підходь до життя
рослин і тварин; пам’ятай: немає неподобства у природі, його створюють тільки
люди.
·
Умій бачити у кожному
дорослому, дитині перш за все хороше; жорстокість, як бумеранг, завжди
повертається і вражає того, хто намагається з її допомогою приховати свою
нікчемність.
·
Забезпеч порядок у себе на
парті, в класі, школі. Чистота зовнішня веде до чистоти внутрішньої.
·
Виявляй особливий такт, увагу
при зустрічах спілкуванні з представницями прекрасної статі. Пам’ятай: краса
жінки вивела людину із світу дикості і тваринного існування.
·
Поважай працю будь-якої людини,
як свою особисту. Великою працею рук, розуму, душі створюється все те
прекрасне, що тебе оточує.
ІІІ. Вчись бути радісним
·
Тільки безстрашна і впевнена в
собі людина може бути справжнім носієм радості. Боягуз не спроможний на
відкриту посмішку, сміх і добрий настрій.
·
Життєрадісна людина не плаче, а
шукає шляхи подолання труднощів, не викликаючи всеохоплюючої жалості до себе.
Пам’ятай: хто постійно в пригніченому стані, той руйнує здоров’я своє і
оточуючих.
·
Лише володіючи своїми емоціями
і почуттями, можна навчитися бути радісним. Неврівноважена людина подібна до
дикого звіра, який здатний тільки руйнувати світ, а не створювати його.
·
Лише щира любов до людей
породжує справжню радість. Самолюбство дає лише мізерні радощі, які миттєво
згорають і не можуть розсіяти пітьму суму і глухого роздратування. Думай про
інших, виявляй турботу до близьких і дальніх. Цим ти створиш радісний настрій
для них і себе.
·
Не журися, коли зустрічаєш
ледарів, нероб, хамів та безвідповідальних людей. Знай, що для багатьох
потрібні довгі роки, щоб осягнути навіть прості істини, норми, правила. Зроби
все для прискорення їх розуміння.
·
Не живи минулими образами і
журбою. Вони кануть у вічність. Не живи одними мріями про майбутнє. Не ти його
пан. Радість приходить до того, хто живе працею і турботами сьогоднішнього дня.
·
Прагни до гармонії тіла, розуму
і душі, і тоді радісний настрій супроводжуватиме всі твої задуми і вчинки.
Пам¢ятка
читача
1. Перед
тим, як розпочати читання, вибери книжку, в якій розкривається зміст матеріалу,
що ти вивчаєш.
2. Пам¢ятай,
що читання – одне з найважливіших занять у самоосвіті і ставитися до нього
треба серйозно.
3. Слід
урізноманітнювати прийоми і способи читання.
4. Читаючи,
думай, шукай головне, основне, найістотніше.
5. Не
поспішай, не “ковтай” книгу, вдумайся в логіку і зміст того, що ти читаєш.
6. Домагайся,
щоб кожне речення, кожне слово, термін, фраза були добре зрозумілі, не залишай
незрозумілого.
7. Читай
з олівцем у руках, роби потрібні помітки.
8. Обов¢язково
конспектуй прочитане. Конспект зберігається надовго, прочитане забувається.
9. Розпочату
роботу доводь до кінця. Не залишай книжку недочитаною – головне може бути
попереду.
10.
Прочитавши, обдумай, чого навчила
тебе книга.
11.
Прочитане спробуй пов¢язати
з життям, з практикою, досвідом. Добре при цьому придумати (знайти) приклади,
що підкріплюють прочитане.
12.
Не забудь пов¢язати
те, що читаєш, з раніше вивченим і уявити його в системі знань.
13.
Не поспішай кликати на допомогу
інших, коли щось незрозуміло. Намагайся розібратися самостійно.
14.
Де потрібно – змушуй працювати і
уяву.
15.
Читай не тільки “зліва направо”,
а й повертайся до прочитаного: повторення – найкращий засіб закріплення
прочитаного.
16.
Навчись критично сприймати
прочитане.
17.
Обов¢язково
ознайомся з рецензіями і відгуками на книжку: один розум добре, колективний –
краще.
18.
Перш, ніж критикувати книгу,
добре розберись у її змісті.
19.
Чужу критику на книжку читай
після того, як прочитаєш книжку.
Чотири завдання,
які повинні бути розв¢язані
під час читання
1. Зрозуміти і засвоїти прочитаний
матеріал.
2. Продумати прочитане.
3. Зробити з прочитаного потрібні
для пам¢яті виписки.
4. Усвідомити, чого нового навчила
книжка.
Як читати книжку
1. Пам¢ятай:
читання - одне з найважливіших завдань у самоосвіті, ставитись до нього треба
серйозно.
2. Внутрішньо
налаштовуйся на читання. Не поспішай, не “ковтай” зміст книжки, а читай уважно,
вдумливо, намагайся запам¢ятати прочитане.
3. Зміст
треба осмислювати. Не можна допускати механічного фіксування тексту.
4. Вчися
читати швидко, не проговорюючи про себе, охоплюй поглядом цілі фрази, речення.
5. Для
свідомого сприймання прочитай передмову, перегортаючи сторінки, обмірковуй
заголовки.
6. Коли
щось незрозуміло, не поспішай гукати на допомогу інших. Спочатку спробуй
самостійно розібратися. Користуйся словниками, довідниками.
7. Роби
помітки, виписки, за потреби склади план (тези, конспект).
8. Найцікавіше
запам¢ятай. Порівнюй прочитане з уже відомими фактами,
знайди йому місце в системі знань.
9. Прочитавши
книжку, обміняйся думками і враженнями про неї з друзями, дай оцінку. Згадай
основні образи, події, думки.
10.
Порівняй власну думку про книжку
з відгуками і рецензіями на неї: один розум добре, а колективний – краще.
Як конспектувати книжку, статтю
Конспект – це стислий виклад змісту статті
чи книжки. Від тез конспект відрізняється тим, що поряд з основними даними
тексту в ньому коротко наводяться докази цих положень і висновки.
Види
конспектів
1.Текстуальний: основні
положення твору, докази і висновки передаються словами автора, тобто цитатами.
2.Вільний
– це переказ основного змісту книги (статті) своїми словами.
3.Змішаний –
найчастіше використовуваний вид, при якому вільний переказ
змісту поєднується з цитуванням.
Правила
конспектування
1.Запиши
автора і назву статті чи книжки, яку конспектуєш. Виділи їх більшим шрифтом.
2.Під час
конспектування статті запиши, в якому журналі, збірнику або в якій газеті її
вміщено.
3.Складай
конспект після того, як продумав план тексту.
4.Записуй
тільки основне: спочатку головну думку, потім (дуже стисло) докази і приклади.
5.Намагайся,
щоб записи були чіткими, змістовними і лаконічними. Для цього використовуй
схеми, таблиці.
6.Для
зручності користування конспектом підкреслюй найважливіші думки, навіть окремі
фрази, словосполучення, слова; до розділів і підрозділів підбирай заголовки.
7.Цитуй
правильно і точно, зазначай сторінку, з якої взято цитату.
8.Роби
помітки, які виявляють твоє ставлення до того, що конспектуєш. Використовуй для цьогосвої умовні позначки, а
також подані нижче:
а) знак
оклику на полях – дуже добре;
б) знак
питання – здивування, незгода з автором, нерозуміння якоїсь думки.
9.Вчися
конспектувати відразу начисто.
Як вчити вірш напам’ять
1. Уважно
двічі – тричі прочитай увесь вірш.
2. Обміркуй
зміст твору, умовно розділи його на смислові частини.
3. У
кожній такій частині правильно визнач інтонацію, з якою будеш читати, розстав
логічні наголоси, визнач паузи та темп читання.
4. Навчися
читати вголос, дотримуючись цих вимог, спочатку кожну частину, а відтак увесь
вірш.
5. Тепер
без допомоги підручника спробуй пригадати вірш,повтори кожну частину по пам’яті.
6. Візьми
книжку. Читаючи напам’ять, перевіряй,
чи правильно запам’ятав
текст.
7. Відклади
підручник, двічі чи тричі продекламуй увесь вірш.
8. Запам’ятай: знання тексту вірша треба довести до
автоматизму. Це дасть змогу зосередитися на виразності читання.
9. Перед
уроком уявно продекламуй вірш іще раз. Якщо ти не задоволений заучуванням
окремих рядків, то ще є час усунути недоліки.
Як працювати
над тематичними виписками
1.
Вибрати з тексту необхідний
матеріал і виписати його на картки у такій послідовності: цитата, прізвище та
ініціали автора твору, назва твору, видавництво, рік і місце видання, розділ
книги чи том, сторінка.
2.
Якщо з цієї сторінки беруться ще
цитати, то посилання на джерело робиться так: “Там само”. Коли ж цитата
береться з іншої сторінки книжки, то пишеться: “Там само” і вказується сторінка.
3.
Чужі слова потрібно наводити з
абсолютною точністю, не вириваючи з контексту.
4.
Якщо під час цитування доводиться
робити пропуск окремих слів, то в цитаті замість пропущених слів ставляться три
крапки (…).
5.
Цитати у вигляді самостійного
речення оформлюються за правилами пунктуації при прямій мові.
6.
Якщо цитата є складовою частиною
думки того, хто пише, то вона береться в лапки і пишеться з малої букви.
7.
На полях перед цитатою або у
верхній частині доцільно давати її короткий заголовок, тобто одним або кількома
словами передати основний зміст цитованого тексту.
Як працювати з книгою
1.
Для ознайомлення в загальних
рисах зі змістом книги необхідно:
а)
прочитати титульну сторінку –прізвище автора, видавництво рік видання;
б)
прочитати анотацію (коротку інформацію про цю книгу), вміщену на зворотньому
боці титульної сторінки;
в) уважно
ознайомитися зі змістом, вміщеним або в кінці книги, або після титульної
сторінки;
г)
прочитати передмову або вступ.
2.
Під час читання звернути увагу
на:
а) назви
окремих розділів, частин, параграфів;
б) вдумливо ставитись до слів і
словосполучень, виділеними різними шрифтами (розрядкою, курсивом, напівжитним
та ін.);
в) з’ясувати значення незрозумілих слів за допомогою
словників та енциклопедій;
г) звернути увагу на посилання (позначаються
зірочкою або цифрою) і зразу ж уважно прочитати пояснення (у кінці сторінки).
3.
Для засвоєння змісту прочитаного
необхідно:
а)
поділити прочитаний матеріал на частини, виділити в них найголовніше;
б)
скласти план (простий, складний), тематичні виписки, тези або конспект.
Як скласти тези статті
1.
Попередньо переглянути статтю,
продумати тему, яку ви ставите перед собою, розпочинаючи її опрацювання.
2.
Уважно прочитати статтю,
визначити її головну думку.
3.
Поділити статтю на смислові
частини, визначити всі мікротеми.
4.
Сформулювати пункти плану,
логічно пов’язавши їх
між собою.
5.
Сприймаючи текстову інформацію,
намагатися чітко уявити, що є важливим для автора, а що для вас – як читача.
6.
Вибирати для тез основні ідеї та
положення, відділивши деталі від подробиць, записати їх словами автора або
власними словами, розмістивши в певній послідовності.
7.
Керуватися найголовнішим
принципом нотування чужого тексту – не допускати перекручень змісту.
Як складати
план, тези і конспекти
1.
Прочитати текст, визначити його
тему та основну думку.
2.
Поділити текст на логіко-смислові
частини.
3.
Дібравши заголовок до кожної
частини, матимемо план тексту.
4.
Поставити до кожної
логіко-смислової частини тексту запитання:”Про що йдеться в цій частині?”
5.
Знайти в тексті відповідь. Записавши
її стисло словами автора, матимемо тези.
6.
Доповнивши тези конкретним
матеріалом, фактами, взятими з тексту цитатами, матимемо конспект.
7.
Складаючи план, тези чи конспект,
записати прізвище автора, повну назву роботи, рік, видавництво, назву журналу
чи газети, в якому вона надрукована.
8.
Виділяти в конспекті розділи,
параграфи, пункти, відокремлювати їх один від одного.
9.
Після кожної закінченої частини
робити інтервал (сюди можна виписати нові замітки).
Як готуватись
до публічного виступу
1.
Добре продумати тему виступу;
підготувати заздалегідь матеріал, з яким збираєтесь виступати.
2.
З’ясувати
мету і адресата мовлення: бажання поінформувати слухачів чи переконати їх у
чомусь, спонукати до якоїсь дії чи розважити.
3.
Основа виступу – план. Згрупувати
інформаційні матеріали відповідно до плану виступу.
4.
Опрацьовуючи потрібну інформацію,
дбати про композицію виступу (загальноприйнята композиція – вступ, основна
частина, висновок).
5.
Розвивати думку у своєму виступі
можна по-різному, а саме: пояснювати, описуати, розповідати, доводити. Добирати
відповідні мовні засоби, характерні для обраного стилю і типу мовлення.
6.
Написати повний текст виступу і
кілька разів прочитати його.
7.
Прочитати свій виступ вдома
комусь із рідних або друзям. Це допомагає уточнити зміст, знайти потрібні слова
і необхідний тон, інтонацію.
Орієнтовна схема
відгуку
на книжку
1.
Зміст книжки
2.
Актуальність тематики твору.
3.
Творчий задум автора.
4.
Критична оцінка твору:
а)
особливості композиції книжки;
б) сила
впливу слова письменника;
в)
майстерність автора у зображенні характерів героїв;
г)
мистецтво художника-ілюстратора книжки.
5.
Основна думка відгуку.
Як готувати доповідь
1.
Визначити адресата мовлення і
мету спілкування.
2.
Вдуматися в тему, визначити
основну думку майбутньої доповіді.
3.
Опрацювати літературу з цієї
теми, осмислити її.
4.
Добираючи матеріал, звернути
увагу на ті факти, які будуть цікаві аудиторії, перед якою буде виголошена
доповідь. Зробити певні виписки.
5.
Скласти робочий план і відповідно
до нього систематизувати дібраний матеріал.
6.
Узагальнити основні положення
кількох джерел, внаслідок чого думки, викладені в кількох працях, звучатимуть
повніше, переконливіше.
7.
Записати текст доповіді повністю
або частково (початок, кінець).
8.
Виділити терміни, незнайомі
слова, уточнити вимову і наголошення слів.
9.
Говорити нешвидко, робити паузи,
дотримуватися правильної інтонації.
10.
Виступаючи, завжди стежити за
слухачами: якщо вас перестали слухати, змінити тон мовлення, навести цікавий
факт, ніколи не намагатися перекричати аудиторію.
11.
Якщо потрібно заглянути до
рукопису, опустіть очі, не нахиляючи голови.
12.
Стежити за своїм мовленням:
уникати слів-паразитів, не заповнювати паузи звуками (“е-е-е”, “ну-у”) та ін.
13.Переказати
усно текст доповіді вдома (відводиться 15 – 20 хв.)
Як готуватися
до іспитів
1.
Скласти графік підготовки до всіх
дисциплін, з яких відбуватимуться іспити.
2.
Повторювати один і той же
матеріал два рази протягом доби, а потім ще раз – через тиждень.
3.
Скласти плани відповідей на
можливі екзаменаційні питання.
4.
Дбати про те, щоб відповідь на
іспиті була композиційно завершеною (переважно роздум), доказовою (з
прикладами), переконливою ( з поясненням); дотримуватися наукового стилю
мовлення.
5.
Щодня повторювати матеріал з двох
навчальних предметів з перервою між ними.
6.
Вести щоденник, куди записувати
щодня план роботи на наступний день.
7.
Уміти зняти втому (спілкування з
друзями, батьками, прослуховування музики та подібне).
Як писати реферат
1.
Визначити адресата і мету
спілкування.
2.
Дібрати відповідну літературу.
3.
Опрацювати дібрані джерела з
робочими стислими помітками, закладками в книжці.
4.
Скласти план відповідно до обсягу
реферату (його пункти розкриваються приблизно на однаковій кількості сторінок).
5.
Оформити яскравий, привабливий
вступ.
6.
Дати перелік основних висновків,
узагальнень та рекомендацій.
7.
Оптимальний обсяг реферату – 10 –
12 друкованих сторінок. Такий реферат потребує для усного викладу перед
аудиторією 10-15 хвилин.
8.
Під час усного виступу краще
розповідати, а не читати реферат. Для цього скласти розгорнутий план-конспект
на 2-4 сторінки.
9.
Під час добору мовних засобів для
написання реферату необхідно враховуват особливості наукового стилю мовлення.
Як писати твір
1.
Вдуматися в тему, сформулювати
основну думку висловлювання.
2.
Дбати про правильне розуміння
теми та глибину і повноту її розкриття.
3.
Для підтвердження своїх думок
використовувати життєвий досвід, наводити лише достовірні факти та конкретний
ілюстративний матеріал.
4.
Викладати матеріал переконливо,
дбати про доказовість основних положень.
5.
Доцільно і правильно цитувати.
6.
Дотримуватися композиційної
стрункості, пропорційності частин твору, логічної послідовності у викладі
думок.
7.
Намагатись робити висновки і
узагальнення, в яких міститиметься особисте ставлення до подій, оцінка фактів.
8.
Стежити за грамотністю.
Як писати твір
1.
З кількох запропонованих тем
обирай не найлегшу, а ту, яка тебе цікавить і хвилює.
2.
Добре обдумай тему, визнач, який
обсяг матеріалу вона охоплює.
3.
Визнач основну думку майбутнього
твору, намагайся зберегти її під час роботи над твором.
4.
Склади план, чітко та стисло
сформулюй думку кожного пункту. Не забувай, що назва основної частини в
складному плані – це теза, яку потрібно довести.
5.
Підбери епіграф, який висловлює
основну думку твору.
6.
Напиши вступ, який би доречно
розпочинав тему. На початку твору вислови головну думку, потім обгрунтуй її,
доповни фактами із твору, у разі потреби наведи цитати.
7.
Стеж за послідовністю викладу
думок.
8.
Дотримуйся пропорційності частин
твору і стеж за зв’язком між
ними.
9.
Висловлюй власне ставлення до
всього, про що пишеш, роби власні висновки, узагальнення.
10.
Наприкінці твору зроби загальний
висновок, зумовлений змістом роботи.
11.
Правильно і грамотно висловлюй
свою думку.
12.Дотримуйся
вимог до зовнішнього оформлення (план пиши перед текстом твору, залишай поля,
дотримуйся абзаців).
План аналізу ліричного твору
І
1. Тема твору.
2.
Ідея твору.
3.
Образ автора або ліричного
героя (його думки, почуття, переживання).
4.
Композиція твору.
5.
Жанр твору.
6.
Особливості ритмомелодики,
темпоритму (система віршування, віршовий розмір, рими тощо).
7.
Мова художнього твору (тропи,
фігури та ін.).
8.
Зв¢язок з певним напрямом, течією.
ІІ
1.Які
життєві обставини викликали поезію до життя?
2.Види
лірики. Специфіка втілення мотиву в ліричному творі.
3.Якими
художніми засобами та віршованим розміром передано роздуми й почуття ліричного
героя?
4.Мої
роздуми й почуття, викликані поезією.
План аналізу
епічного твору
1.
Тематика і проблематика.
2.
Жанр.
3.
Форма оповіді (від імені
автора, оповідача).
4.
Сюжетно-композиційні
особливості (зокрема позасюжетні елементи).
5.
Простір і час.
6.
Система образів і засоби їх
розкриття.
7.
Мова художнього твору.
8.
Ідея. Задум письменника і його
втілення.
9.
Місце в історико-літературному
процесі.
План аналізу драматичного твору
1.
Жанрова природа твору.
2.
Конфлікт.
3.
Особливості розвитку сценічної
дії.
4.
Характери героїв і художні
засоби і їх розкриття.
5.
Сюжетні та позасюжетні елементи
(монологи, діалоги, ремарки тощо).
6.
Тема та ідея твору.
7.
Різні наукові чи читацькі
інтерпретації.
8.
Місце в історико-літературному
процесі.
Характеристика художнього образу
1.Еволюція
героя.
2.Портрет.
3.Як
характеризують героя предмети, що його оточують.
4.Поведінки,
вчинки героя.
5.Зображення
душевних переживань.
6.Ставлення
героя до інших персонажів, природи тощо.
7.Світогляд.
8.Мова
героя.
9.Роль
деталей у розкритті характеру.
10.
Авторська характеристика.
11.
Характеристика героя іншими
персонажами.
12.
Читацьке сприйняття та оцінка
образу в науково-критичній літературі.
Огляд літературних тенденцій
1.Визначити
хронологічні межі періоду, про який мовиться.
2.З¢ясувати, які напрями й течії домінували в цей час.
3.Дати
теоретичне визначення провідних напрямів і течій певного періоду, назвати їх
основні ознаки.
4.Згадати
представників названих напрямів і течій, їхні твори. Відзначити внесок окремих
письменників в історію світової літератури.
5.Показати
зв¢язок літературних тенденцій з попередніми і наступними етапами.
6.Визначити
своєрідність даного періоду на тлі світового культурного процесу.
План аналізу прозового твору
1.Життєва
основа.
2.Тема,
проблематика твору.
3.Конфлікт.
4.Ідея
твору.
5.Сюжет
(екпозиція, зав¢язка, розвиток дії, кульмінація, розв¢язка).
6.Образи
– персонажі, дійові особи, герої (головні й другорядні), епізодичні; позитивні
й негативні.
7.Позасюжетні
елементи:
-
назва твору, її роль у
розумінні теми та ідеї;
-
присвята, епіграф;
-
описи (пейзаж, портрет, інтер¢єр);
-
відступи (ліричні,
публіцистичні, ліричні, історичні).
8.Мова
художнього твору.
План до характеристики
образу літературного персонажа
У
молодших класах
1. Хто ця людина?
2. Роль портрета в розкритті
характеру персонажа.
3. Яка ця людина, судячи з її
вчинків і дій?
4. Над чим змусив замислитись і
чого навчив цей образ?
У старших класах
1. Соціально-громадське місце
персонажа у творі.
2. Роль портрета в розкритті
психологічного стану та характеру образу.
3. Проблематика образу, засоби
його змалювання.
4. Формування й рівень
світогляду персонажа.
5. Мета в житті. Яка ця людина
в досягненні її, якими шляхами йде до неї?
6. Духовне багатство (убозтво)
й моральна краса (потворність) персонажа.
7. Над чим змусив задуматися,
чим схвилював, чого навчив і від чого застеріг, що виховав; чим близький мені
образ, чим збагатив мене, в чому переконав?
План вивчення біографії
письменника
1. Особливості історичної
епохи, в якій жив письменник.
2. Сім¢я, де формувався і розвивався його внутрішній
світ.
3. Портрет.
4. Де, коли й за яких обставин
здобув освіту?
5. Роль книги в самовихованні.
Книга в духовному становленні.
6. Життєві віхи біографії
(дати).
7. Люди, з якими спілкувався,
дружив.
8. Естетичний ідеал письменника
(уявлення про справедливий соціальний лад, гармонійно розвинених людей,
прекрасні стосунки між ними).
9. Твори письменника (жанрове
багатство, публіцистика, переклади тощо).
10. Громадська активність.
Громадянська позиція.
11. Вшанування пам¢яті письменника.
12. Значення життя і
творчості.Який поштовх вони дали для роздумів над моїм життям?
Таблиця
множення
Піфагора
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
2
|
4
|
6
|
8
|
10
|
12
|
14
|
16
|
18
|
20
|
3
|
6
|
9
|
12
|
15
|
18
|
21
|
24
|
27
|
30
|
4
|
8
|
12
|
16
|
20
|
24
|
28
|
32
|
36
|
40
|
5
|
10
|
15
|
20
|
25
|
30
|
35
|
40
|
45
|
50
|
6
|
12
|
18
|
24
|
30
|
36
|
42
|
48
|
54
|
60
|
7
|
14
|
21
|
28
|
35
|
42
|
49
|
56
|
63
|
70
|
8
|
16
|
24
|
32
|
40
|
48
|
56
|
64
|
72
|
80
|
9
|
18
|
27
|
36
|
45
|
54
|
63
|
72
|
81
|
90
|
10
|
20
|
30
|
40
|
50
|
60
|
70
|
80
|
90
|
100
|
Одиниці довжини
1
кілометр (км) = 1000 метрів
1
метр (м) = 100 сантиметрів
1
метр (м) = 1000 дециметрів
1
метр (м) = 10 дециметрів
1
дециметр (дм) = 10 сантиметрів
1
дециметр (дм) = 100 міліметрів
1
сантиметр (см) = 10 міліметрів
Одиниці маси
1 тонна (т) = 1000 кілограмів
1 центнер (ц) = 100 кілограмів
1 кілограм (кг) = 1000 грамів
1 грам (г) = 1000 міліграмів
Одиниці об’єму
1 куб. метр (куб.м) = 1000000 куб. см
1 куб. сантиметр (куб. см) = 1000 куб.мм
1 гектолітр (гл) = 100 літрів
1 декалітр (дкл) = 10 літрів
1 літр (л) = 1 куб. дециметр
Одиниці площі
1 кв.кілометр (кв.км) = 1000000 кв. метрів
1 кв.кілометр (кв.км) = 100 гектарів
1 гектар (га) = 100 арів
1 ар (а) = 100 кв. метрів
1 кв метр (кв.м) = 100 кв сантиметрів
Книги,
які найчастіше продаються
у всі часи
№
п/п
|
Книга, автор |
Приблизна
кількість
|
1
|
Біблія
|
6 000 000 000
|
2
|
Цитатник
з робіт Мао Дзедуна
|
800 000 000
|
3
|
Американський орфогра-фічний довідник, Ноа Вебстер
|
100 000 000
|
4
|
Книга рекордів Гіннеса
|
80 000 000
|
5
|
Макгафі Рідерз,
Вільям Холмс Макгаффрі
|
60 000 000
|
6
|
«Послання Гарсії», Елберт Хаббард
|
45 000 000
|
7
|
Світовий альманах
|
40 000 000
|
8
|
Книга розумних порад для догляду за немовлятами і ма-ленькими
дітьми, Бенджамін Спок
|
39
200 000
|
9
|
«Долина ляльок», Жаклін Сюзаннн
|
30
000 000
|
10
|
«Що б зробив Христос», Монро Шелдон
|
28
500 000
|
Найбільші університети
світу
№
п/п
|
Університет
|
Кількість
студентів
|
1
|
Паризький університет, Франція
|
308 904
|
2
|
Калькуттський університет, Індія
|
300 000
|
3
|
Бомбейський університет, Індія
|
262 350
|
4
|
Університет Мехіко, Мексика
|
261 693
|
5
|
Гвадалахарський університет, Мексика
|
214 986
|
6
|
Університет Буенос-Айрес, Аргентина
|
206 658
|
7
|
Римський університет, Італія
|
184 000
|
8
|
Університет Раастан,
Індія
|
175 000
|
9
|
Вісконсінський університет, США
|
154 620
|
10
|
Нью-Йоркський університет, США
|
146 873
|
Найбільші
бібліотеки світу
№
п/п
|
Бібліотека |
Місце
|
1
|
Бібліотека конгресу
|
Вашингтон, США
|
2
|
Національна бібліотека Китаю
|
Пекін, Китай
|
3
|
Національна бібліотека Канади
|
Оттава, Канада
|
4
|
Німецька бібліотека
|
Франкфурт, Німеччина
|
5
|
Британська бібліотека
|
Лондон, Великобританія
|
6
|
Бібліотека Гарвард- ського університету
|
Кембридж, Массачусетс, США
|
7
|
Державна бібліотека Росії
|
Москва, Росія
|
8
|
Бібліотека націона-льного парламенту
|
Токіо, японія
|
9
|
Нью-Йоркська публічна бібліотека
|
Нью-Йорк, США
|
10
|
Бібліотека Йєльсь-кого університету
|
Нью-Хевен, Коннектикут, США
|
Найбільш розповсюджені
мови в країнах ЄЕС
№
п/п
|
Мова |
Кількість
мовців
|
1
|
Німецька
|
86 562 000
|
2
|
Англійська
|
59 735 000
|
3
|
Французька
|
58 084 000
|
4
|
Італійська
|
55 320 000
|
5
|
Іспанська
|
31 398 000
|
6
|
Голландська
|
20 711 000
|
7
|
Португальська
|
10 622 000
|
8
|
Грецька
|
10 411 000
|
9
|
Шведська
|
8 207 000
|
10
|
Каталонська
|
5 120 000
|
Найбільш
розповсюджені мови світу
№
п/п
|
Мова
|
Кількість
мовців
|
1
|
Китайська
|
1 034 000 000
|
2
|
Англійська
|
500 000 000
|
3
|
Хінді
|
478 000 000
|
4
|
Іспанська
|
413 000 000
|
5
|
Російська
|
280 000 000
|
6
|
Арабська
|
230 000 000
|
7
|
Бенгальська
|
204 000 000
|
8
|
Португальська
|
186 000 000
|
9
|
Індонезійська (малайська)
|
164 000 000
|
10
|
Французька
Японська
|
126 000 000
126 000 000
|
Найбільш розповсюджені офіційні
мови
№
п/п
|
Мова
|
Кількість
країн
|
1
|
Англійська
|
54
|
2
|
Французька
|
33
|
3
|
Арабська
|
24
|
4
|
Іспанська
|
21
|
5
|
Португальська
|
8
|
6
|
Німецька
|
5
|
7
|
Малайська
|
4
|
8
|
Датська
|
4
|
9
|
Китайська
|
3
|
10
|
Італійська
|
2
|
11
|
Російська
|
2
|
12
|
Тамільська
|
2
|
Наймасивніші об’єкти Сонячної системи
№ п/п
|
Небесне тіло
|
Маса (по відношенню до маси Землі)
|
1
|
Сонце
|
332 800, 000
|
2
|
Юпітер
|
317,828
|
3
|
Сатурн
|
95,161
|
4
|
Нептун
|
17,148
|
5
|
Уран
|
14,536
|
6
|
Земля
|
1,000
|
7
|
Венера
|
0,815
|
8
|
Марс
|
0,10745
|
9
|
Меркурій
|
0,05527
|
10
|
Плутон
|
0,0022
|
Розміри материків
Материк з островами
|
Площа, тис.кв.км
|
Середня висота, м
|
Найбільша висота, м
|
Євразія
|
54 970
|
800
|
8 848
|
Африка
|
30 319
|
750
|
5 895
|
Північна Америка
|
24 247
|
720
|
6 193
|
Південна Америка
|
17 834
|
520
|
6 960
|
Австралія з Океанією
|
8 511
|
400
|
5 030
|
Антарктида (без шельфо-вих льодовик.)
|
13 176
|
2 000
|
6 000
|
Найбільші
гірські вершини світу
Азія
Назва вершини |
Гірська система
|
Висота над рівнем моря, м
|
Джомолунгма
|
Гімалаї
|
8 848
|
Чокорі
|
Каракорум
|
8 611
|
Пік Комунізму
|
Памір
|
7 495
|
Пік Перемоги
|
Тянь-Шань
|
7 439
|
Пік Леніна
|
Паміро-Алай
|
7 134
|
Ельбрус
|
Великий Кавказ
|
5 642
|
Казбек
|
Великий Кавказ
|
5 033
|
Європа
Назва вершини
|
Гірська система |
Висота над рівнем моря, м
|
Монблан
|
Альпи
|
4 807
|
Маттерхорн
|
Альпи
|
4 477
|
Африка
Назва вершини
|
Гірська система |
Висота над рівнем моря,м
|
Кіліманджаро
|
Східно-Африканське плоскогір’я
|
5 895
|
Тукбаль
|
Високий Атлас
|
4 165
|
Північна
Америка
Назва вершини
|
Гірська система |
Висота над рівнем моря, м
|
Мак-Кінлі
|
Аляскинський хребет
|
6 193
|
Ельберт
|
Скелясті гори
|
4 399
|
Уітні
|
С’єрра-Невада
|
4 418
|
Південна
Америка
Назва вершини |
Гірська система
|
Висота над рівнем моря, м
|
Аконкагуа
|
Анди
|
6 960
|
Ільїмані
|
Анди
|
6 882
|
Чімборасо
|
Анди
|
6 262
|
Австралія
і Океанія
Назва вершини
|
Гірська система |
Висота над рівнем
моря, м
|
Кука
|
Південні Альпи (о-ви Нової Зеландії)
|
3 756
|
Косцюшко
|
Австралійські Альпи
|
2 230
|
Розміри океанів
Назва океану |
Площа, млн.кв.км
|
Середня глибина,м
|
Найбільша глибина, м
|
Тихий
|
179,68
|
3 984
|
11 022
|
Атлантичний
|
93,36
|
3 926
|
8 428
|
Індійський
|
74,92
|
3 897
|
7 130
|
Північний Льодовитий
|
13,10
|
1 205
|
5 527
|
Методичні
поради учителям школи
1. Проводьте уроки цікаво,
пам’ятайте, що тільки при цій умові учні виконують завдання добросовісно і з
інтересом.
2. Урізноманітнюйте види домашніх
завдань (домашній твір, робота з картою, складання таблиць, схем, виготовлення
діаграм, складання колекцій, задач, доповіді, ведення календарів, робота з
газетою тощо).
3. Практикуйте індивідуальні
завдання (для «сильних», «слабких» учнів чи окремих груп).
4. Не перевантажуйте учнів домашніми
завданнями. Пам’ятайте, що «середній» учень працює в 5 раз повільніше, ніж
учитель; учень 5-7 класів повинен всі завдання виконувати за 2,5-3 години,
а учень 8-11 класів – за 4
години. Виконання всього домашнього завдання не повинно займати більше половини
часу шкільного робочого дня.
5. Домашнє завдання обов’язково
перевіряйте (заздалегідь готуйте записи на дошці, таблиці, схеми, по яких
звіряють учні свої домашні завдання, чи після уроків, зібравши зошити). Знайте,
що неперевірене домашнє завдання – це насадження помилок.
6. Домашнє завдання можна давати у
будь-який момент уроку, але обов’язково прокоментувати його, вказавши методику
виконання.
7. Категорично забороняється давати
завдання після дзвінка з уроку.
8. Проводьте бесіди і консультації з
батьками по виконанню домашнього завдання учнями.
9. Чітко стежите за записами
домашнього завдання в щоденниках.
10. Пам’ятайте, що правильно
організоване домашнє завдання забезпечує високий рівень підготовки учнів,
виробляє навички самостійної роботи, волю учнів, ініціативу, здатність до
творчості.
Вимоги
до поурочних планів
1. Поурочний план повинен точно
визначати тему, мету уроку.
2. Поурочний план – це логічна схема
побудови уроку (не слід план уроку перетворювати в конспект викладу нового
матеріалу).
3. План повинен демонструвати
методи, форми, прийоми роботи з класом, направлені на досягнення поставленої
мети уроку.
4. В поурочному плані учитель
повинен чітко вказувати індивідуальну (диференційовану) роботу з сильними і
слабо встигаючими учнями.
5. В план повинні бути сформульовані
основні питання, що пропонуються учням на різних етапах уроку.
6. Особливу увагу при плануванні
слід приділяти самостійній роботі учнів на уроці, самостійному пошуку знань
(наше завдання не наповнити учнів знаннями, а викликати інтерес до навчання, навчити
добувати ці знання, творчо мислити).
7. Поурочний план повинен
передбачати всі елементи структури вибраного типу уроку (урок засвоєння нових
знань, урок формування умінь і навичок, урок засвоєння умінь і навичок, урок
узагальнення і систематизації знань, урок перевірки знань, умінь і навичок,
комбінований урок, нестандартний урок).
8. Поурочні плани повинні акуратно
оформлятися. Зошит слід обов’язково підписувати (предмет, клас, рік, учитель). Бажано
мати поля, а після поурочного плану – вільне місце, де можна зробити помітки,
зауваження по ходу уроку.
Методичні
поради з підготовки до уроку
Усі
педагоги, навіть найкваліфікованіші, навчатимуть значно ефективніше, якщо
належно плануватимуть заняття. Успіх групи чи особи залежить від того,
наскільки добре підготовлено заняття.
План уроку
описує дії та взаємини групи якихось людей. Він може бути ретельно і детально
виписаний, а може бути просто начерком, що дає широкі можливості для
імпровізації. В обох випадках план включає пункти дій і пункти рефлексії,
визначає час для діалогу і для викладацького монологу, породжує і ентузіазм.
Він починається зі сподівань та намірів. Він закінчується завершенням та
вирішенням.
Пропонуємо
певний алгоритм підготовки до навчального заняття (уроку).
1. Думайте
про наступні три запитання, коли плануватимете курс і кожний окремий урок:
·
Чого я/вони хочемо досягти?
·
Що я /ви можемо зробити, аби цього досягти?
·
Як ми знатимемо, досягли ми цього чи ні?
1. Думайте про
учнів:
·
Якими можуть бути їхні сподівання?
·
Якими можуть бути їхні почуття щодо себе,
щодо предмету тощо?
·
Які потреби/запити є в них?
·
Як можуть учні використовувати те, чого ви
збираєтесь їх навчити?
2. Думайте про
себе:
·
Які аспекти курсу хвилюють вас?
·
Які ваші сильні/слабкі сторони?
·
Що ви вважаєте найважливішим у темі уроку,
навичках, які слід набути?
3. Виходьте з
таких засад:
·
Бути глибоко ознайомленим із завданнями
уроку.
·
Дотримуватись і застосовувати на практиці
принципи навчання та вимоги навчальної програми.
·
Мати глибокі знання з теоретичної і
практичної частини матеріалу, який розглядатиметься.
4. Сформулюйте
мету-завдання:
·
Про що буде заняття (чого ви хочете
навчити)?
·
«Навіщо» саме заняття (чому учні повинні це
вивчати)?
·
«Де застосовуватиметься» матеріал (чого ви
хочете, щоб учні навчились на вашому уроці)?
5. Організуйте
матеріал:
·
Опрацюйте необхідну методичну та
педагогічну літературу, так ви зможете
знайти нове для себе розв’язання педагогічного завдання.
·
Організуйте матеріал у логічну
послідовність залежно від типу і форми уроку, визначте етапи уроку.
·
Можливі такі способи організації матеріалу:
а) від простого до складного (від
відомого до невідомого);
б) від конкретного до абстрактного
(ситуаційної моделі);
в) від загального до специфічного
(деталізованого);
г) у хронологічній (історичній)
послідовності;
д) у поетапному процесі;
е) підхід, який спирається на
проблему.
7. Доберіть методи і прийоми їх
використання на уроці:
·
Визначте, яка форма навчання буде головною.
·
Спробуйте змінити ті прийоми, які ви
застосовуєте, розширюючи діапазон своїх умінь.
·
Відберіть задачі і вправи, що сприяють
засвоєнню необхідних знань і виробленню певних умінь.
8. Сплануйте
свій час:
·
Обміркуйте, що робитимете на уроці ви і що
робитимуть ваші учні.
·
Поміркуйте над тим, чи узгоджується ваш
часовий розпорядок із кількістю матеріалу.
9. Підготуйте
ресурси:
a. Вам, певно,
необхідні допоміжні навчальні засоби, обладнання. Які саме?
б) Переконайтеся, що вони готові до
використання.
в) Визначте їхнє місце в ході уроку.
10. Вирішіть,
як робити оцінку:
·
Як і коли ви оціните досягнення учнів,
результативність уроку, ваших особистих дій.
11. Сплануйте
ситуацію «змішаного успіху»:
·
Що ви робитимете з тими, хто швидше за
інших засвоїть тему уроку або навички:
а) продовжуватимете?
б) попросите допомогти іншим?
в) забезпечите для них додаткові
завдання, вправи?
12. Сплануйте свої подальші
дії:
·
Продумайте, як закріпити вивчене і
побудувати на ньому новий урок.
·
Обміркуйте, як упевнитися, що знання
засвоєне і може бути використане для нових завдань.
12. Складіть
план заняття, який:
·
Допомагає підготуватися і служить учителю
пам’яткою.
·
Гарантує відповідне охоплення матеріалу з
тим, щоб жоден важливий момент чи дія не були пропущені.
Комментариев нет:
Отправить комментарий